Фізика.

Виховний процес під час викладання уроків з фізики..

Для того щоб забезпечити найефективніше розв'язання завдань навчання в конкретних умовах, від учителя вимагається цілеспрямований вибір найкращого варіанта побудови навчально-виховного процесу. Удосконалення методики проведення уроку розглядається як один із найважливіших напрямів підвищення якості навчання і виховання підростаючого покоління. У свою чергу, знання вчителем педагогічної науки та його майстерність оцінювати умови своєї роботи сприяють удосконаленню методики проведення уроку.

Підвищення проф есійної майстерності вчителя слід розглядати як найефективніший шлях удосконалення навчального процесу. Ріст професійної майстерності залежить не лише від сукупності відомих учителю прийомів роботи, а й від розуміння теоретичних основ розробки й аналізу уроку, які відповідають сучасному етапу розвитку педагогічної" науки.

Зроблено спробу розглянути зміну процесу навчання і розкрити можливі шляхи розуміння особливостей організації уроку, виявити резерви інтенсифікації навчального процесу уроку фізики при усвідомленні вчителем сучасних педагогічних теорій і системи роботи з їх втілення в шкільну практику на основі узагальнення досвіду роботи.

Формування в учителя вміння оцінювати педагогічну ситуацію можливе на основі розгляду уроку фізики як цілісної системи, в якій потрібно враховувати і особливості змісту, і процес навчання. Особливості змісту виражені в тому, що, плануючи урок, учитель виділяє ті види знань, які відповідають структурі фізичної теорії, продумує, як ознайомити учнів з методами пізнання фізики, і планує, як навчити їх користуватися засобами інформації знань. Виділення особливостей змісту відображається на процесі навчання.

Конструюючи урок, учитель має враховувати не лише особливості змісту, а й закономірності його засвоєння і процесу навчання, забезпечуючи при цьому активну самостійну діяльність учнів. Діяльність учня на уроці завжди пов'язана з головним завданням уроку — засвоєнням основних елементів знань на певному рівні. Активна робота учнів на уроці забезпечується через форми і засоби діяльності. Особливості змісту матеріалу та закономірності навчання обумовлюють і діяльність учителя. Його дії на уроці спрямовані на розкриття головних елементів змісту, на організацію діяльності учнів з їх засвоєння.

Залежно від завдання, що ставиться перед кожною структурою уроку, вчителі застосовують відповідні методичні прийоми. В одних випадках це буде фронтальний експеримент, в інших — самостійна робота з підручником. У цілому вчитель не обмежується якимось одним-двома методами, а ефективно використовує весь арсенал методичних прийомів, що є в його розпорядженні.

Кожна система навчання визначає організацію вивчення змісту освіти в просторі й часі, передбачаючи розподіл навчального матеріалу по роках навчання і протягом року, місце навчання, контингент учнів, засоби і методи навчання, пріоритетні форми навчальних занять. В умовах класно-урочної системи, як і інших систем, які передбачають колективне одночасне навчання групи учнів, форма навчання визначається характером взаємодій між її учасниками, які можуть бути колективними або індивідуальними. У зв'язку з цим розрізняють колективну й індивідуальну форми навчальної діяльності учнів.

Докорінна зміна освітньої мети переорієнтовує процес навчання на особистість дитини — його гуманізацію, загальнорозвивальний характер. Особистісно орієнтоване навчання передбачає організацію навчання на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей індивідуального розвитку, ставлення до нього як до свідомого відповідального суб'єкта навчально-виховної взаємодії.

Питання про групові форми навчальної діяльності в психолого-педагогічній літературі посідає важливе місце, тому вони відкривають для дітей можливості співпраці, стосунків, пізнання довкілля.

Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернатива існуючим традиційним формам навчання. В їх основу покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток і виховання дитини. Й. Г. Песталоцці стверджував, що вміле поєднання індивідуальної і групової навчальної діяльності допомагає успішному навчанню дітей, а їх активність і самодіяльність підвищують ефективність уроку. З цим пов'язана ідея взаємного навчання, висловлена Й. Песталоцці.. Заняття проводились у залах для 300 і більше учнів, поділених на групи по 10—15 осіб, закріплених за моніторами (старшими учнями). Монітори щодня одержували завдання від учителя і працювали з молодшими. Підручників не було, їх заміняли великі таблиці, розвішані на стінах залу. Учитель спостерігав за роботою груп. Учні у таких школах швидше, ніж у звичайних, оволодівали уміннями і навичками. Але їхніх знань було недостатньо для подальшого навчання. З часом белл-ланкастерська система відмерла, але окремі її рецидиви мали місце в 60-х роках нашого століття.

На початку XX століття виникла система індивідуалізованого навчання, так званий Дальтон-план. Назва його походить від назви американського міста Долтон штату Массачусетс. Автор цієї методики — педагог Елен Паркхерст. Ця форма з'явилася як альтернатива урокам зубрячки й опитування. Працюючи в умовах такої школи, учні не мали спільної класної роботи, їм надавалась свобода вибору змісту занять, чергування предметів, використання власного робочого часу. Увесь програмний матеріал ділився на частини — завдання. Кожна з них конкретизувалася на спеціальній картці у формі короткого письмового завдання з постановкою запитань і визначення джерел, де учні можуть знайти відповіді на поставлені запитання. Кожний учень укладав з учителем контракт про самостійне опрацювання певних завдань у визначений час. Керуючись письмовими завданнями, учні самостійно наодинці або в невеликих групах по 3—5 чоловік виконували свою роботу в доступному для кожного темпі. Облік навчальної роботи вівся на картках: лабораторній картці інструктора (вчителя), індивідуальній обліковій картці учня і обліковій картці класу. Учні працювали в окремих предметних кабінетах-лабораторіях. Тому Дальтон-план має й іншу назву — лабораторний план. Дальтон-план породжував серед учнів нездорове суперництво, утвердження індивідуалізму, нераціональне використання часу. Крім того, більшість учнів була неспроможна самостійно опрацювати навчальний матеріал. Тому в чистому вигляді Дальтон-план використовувався недовго, проте його елементи, окремі підходи в поєднанні з іншими формами навчання застосовуються у школах США та деяких інших країн і нині.

Щоб уникнути американських Дальтон-плану і "методу проектів" і краще пристосувати їх до умов роботи в радянській школі, у колишньому Радянському Союзі виникла ідея бригадно-лабораторної форми навчання. Ця форма організації занять стала надто популярною і поступово перетворилася в універсальну форму організації навчального процесу. Основною навчальною одиницею учнів, які вивчають матеріал і виконують завдання, була бригада (група, ланка). Керував бригадою бригадир з числа тих самих учнів. Робота в групах (бригадах) організовувалася за різними варіантами. Наприклад, всі групи (бригади) отримували різне завдання, а потім результати роботи всіх груп порівнювалися. Або групи вивчали однаковий матеріал, а одне питання було різним для кожної групи. У цьому випадку колективне обговорення відбувалося досить жваво, оскільки кожна група мала новий для себе матеріал. Потім результати, отримані групами, порівнювалися.

Незважаючи на те, що нові форми навчання знайшли підтримку в учителів, вони запроваджувалися у школах без належної експериментальної перевірки, к застосування швидко виявило значні недоліки: зниження ролі вчителя, відсутність в учнів мотивації учіння, неекономне витрачання часу. Ці недоліки відзначалися у постанові ЦК ВКП(б) "Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі", де бригадно-лабораторний метод і метод проектів було засуджено. Ті раціональні зерна, які вони містили, було забуто, впродовж багатьох років ніякі форми навчання, альтернативні уроку, не використовувалися і не розроблялися. Авторитарна шкільна політика спричинила до того, що аж до кінця 50-х років вчені, практики неспроможні були експериментувати в цьому напрямку. На Заході ж групові форми навчальної діяльності активно розвивалися. Значний внесок у розвиток теорії трупової навчальної діяльності зробили французькі вчені — педагоги К. Гарсіа, С Френе, Р, Галь, Р Кузіне, польські вчені В. Окунь, Р. Петриківський, Ч. Куписєвич і багато вчених інших країн.

У ЗО—50-ті роки навчання в школах колишнього СРСР здійснювалося на основі класно-урочної системи навчання, яка пропонувала переважно фронтальну організацію занять. І тільки у 60-ті роки в радянській дидактиці з'явився інтерес до групової форми навчання у зв'язку з вивченням проблеми пізнавальної активності, самостійності учнів. У ці роки з'явилися праці Л. П. Аристової, М. О. Данилова, Б. П. Єсипова, І. М. Передова та інших. Аналізуючи організацію праці учнів на уроці, вчені дійшли висновку, що коефіцієнт роботи учнів на окремих уроках становить від 40 до 60%. Тому вчителі, намагаючись оволодіти значними педагогічними прийомами, знову звернулися до групової форми навчальної діяльності на уроці, а вчені почали розробляти рекомендації щодо впровадження в практику активних методів навчання.

Найбільший інтерес до групових форм навчальної діяльності спостерігається за останніх два десятиріччя. Значний внесок у розробку загальних принципів організації групової навчальної діяльності дали дослідження В. К. Дяченко, В. В. Котова, Г. О. Цукерман, О. Г. Ярошенко та ін.

Цілісну систему навчальної діяльності учнів на занятті становлять фронтальна, індивідуальна та групова діяльність. Вони пронизують увесь навчальний процес. З'ясуємо сутність і встановимо особливості групової навчальної діяльності школярів на основі порівняння її з фронтальною та індивідуальною.

У фронтальному навчанні весь клас працює над одним навчальним завданням під безпосереднім керівництвом учителя [9; 12; 15; 18]. При цьому вчитель організовує весь клас на роботу в єдиному темпі, прагне більш-менш рівномірно впливати на всіх учасників загальнокласної роботи.

Вплив інтернету на виховання підлітків. .

На думку експертів, найбільше від Інтернет-залежності потерпають підлітки та юнацтва. За даними соціологічних опитувань, щонайменше 4,4 мільйона тінейджерів більшою або меншою мірою страждають від надмірного захоплення комп’ютером та Інтернетом.

За даними лікарів психологічних центрів, всі пацієнти клінік мають хімічний дисбаланс мозкової діяльності. Під час перебування в Інтернеті або під час комп’ютерних ігор мозок продукує органічний компонент 5-HT, який передає відчуття ейфорії або депресії по всьому тілу. Коли цього компонента занадто багато, людині може здаватися, що вона не потребує ні їжі, ні відпочинку.

Актуальність теми нашої бесіди визначається тим, що сьогодні українським школярам зробити домашнє завдання – не проблема, якщо батьки підключили до мережі Інтернет комп`ютер. Школярі та студенти просто перестають мислити. Не менш важливе питання про фізичне і психічне здоров`я дітей, – батькам слід взагалі не підключати комп`ютер до мережі, або, якщо вони довіряють дитині, встановити чітко регламентований годинник для роботи в Інтернеті. І перевіряти, чим же займається дитина, інакше псевдоспілкування з однолітками виллється в пошук зовсім інших сайтів.

Пізнавальна діяльність учнів під час вивчення курсу фізики

Фізика є однією з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти, але разом з тим вона займає одне з останніх місць у рейтингу серед всіх шкільних предметів за рівнем зацікавленості учнів у їх вивченні. Майже третю частину учнів не цікавить фізика взагалі. І тому зараз на першому місці стоїть питання про пошук нових шляхів розвитку, формування і підвищення пізнавальних інтересів учнів, підвищення ефективності уроків фізики.

Розв’язок нових задач, поставлених перед школою життя привів до пошуків нових форм організації навчальної роботи в школі, до нових методів навчання. За словами Верзіліна Н.М. “урок – це сонце, навколо якого, як планети, обертаються всі форми навчальних занять",тому саме на уроці вчитель повинен організувати таку діяльність, використати таку форму викладення матеріалу, щоб в учнів виникло здивування, захоплення, бажання його освоїти, зрозуміти, що в свою чергу веде до формування стійкого пізнавального інтересу.

Учні будуть любити предмет, вчити його, захоплюватися ним лише тоді, коли їм буде цікаво. А зацікавити учнів –це обов’язок кожного вчителя. Ще А. Ейнштейн писав: “...якщо учитель поширює навколо себе подих нудьги, то в такому оточенні все зачахне; зуміє навчити той, хто навчає цікаво”.

Важливим завданням учителя фізики є створення таких умов навчання, за яких навчальна діяльність була би самосвідомим стимулом кожного учня. Сучасний урок фізики характеризується як багатогранний процес, де вчителеві доводиться різними способами розв’язувати комплекс навчально-виховних завдань. Процес навчання вимагає нової моделі – це особистісно – розважальної, де індивідуальність учня є основою виховного процесу, і кожна особистість сприймається як творча індивідуальність. А індивідуальностей на уроці не менше 30. Кожен з них отримує один і той же обсяг інформації, який ускладнюється в його свідомості і пам’яті залежно від багатьох чинників. Це насамперед, наявність необхідних фізичних понять, сприйняття й осмислення почутого, особливість нервової системи (темперамент, особливості пам’яті й характеру).

І буває так: учень добре знає матеріал, але не може відповісти на «нестандартні завдання», не може

використовувати свої знання на практиці, в нових умовах навчання. Кажуть це нетворчий учень.

У зв’язку з цим набувають нового значення проблеми розвитку формування мотивації та пізнавального інтересу, активізації навчально – пізнавальної діяльності, самостійності, творчої активності учня і вчителя, організації контролю і самоконтролю, практичного застосування здобутих знань у житті. У шкільній практиці однією з особливо актуальних стає проблема вибору найефективніших форм організації навчальної діяльності учнів для підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Тому перед сучасним педагогом стоїть важливе завдання : розв’язувати ці складні педагогічні проблеми в умовах постійного творчого пошуку і розвивати творчі здібності учнів.

Сучасна освіта – це потенціал соціального і науково – технічного прогресу, визначний фактор розв’язання таких глобальних проблем, як екологія, світова економіка, існування і розвиток світової цивілізації.

Репродуктивні методи відтворення матеріалу вже не задовольняють учнів. Їм необхідні нестандартні знання, які б вимагали творчого підходу до розв’язання проблем. Прагнення до самостійності, яке притаманне підліткам, має стати основою проведення нестандартних уроків. Обов’язковою вимогою творчої роботи учнів є залучення їх до активної діяльності.

Учні охоче підключаються до таких занять, бо їм хочеться проявити не лише свої знання з фізики, а й кмітливість, творчість. Учням дуже подобаються театралізовані уроки, які приваблюють їх тим, що вносять у шкільні будні різноманітність, створюють у класі атмосферу свята, піднімають настрій і дають змогу кожному учню проявити ініціативу.

Формування сучасної концепції фізичної освіти, перехід на гуманістичну парадигму, в основі якої лежать принципи диференціації, гуманізації та гуманітаризації, діяльнісного підходу, стимулює пошук активних форм і методів навчання, які спонукають учнів до активних дій, сприяють розвитку їхніх комунікативних навичок, формують інноваційну особистість.

Проведення нестандартних уроків дає можливість доповнити й поглибити знання учнів розвинути інтерес до предмета, формувати у них компетенції, яких потребує сучасне життя:

соціальні (брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень);

комунікативні;

інформаційні (уміння здобувати, критично осмислювати й використовувати інформацію);

саморозвитку та самоосвіти;

продуктивної та творчої діяльності.

Серед різних шляхів виховання в учнів інтересу до навчання одним з найефективніших є організація їх ігрової діяльності.

Важлива задача вчителя полягає у тому, щоб враховуючи мету уроку й дидактичне значення гри, знайти її місце на уроці. Але гра можлива лише тоді, коли учні всі зацікавлені в ній. При розв’язуванні конкретних задач в учнів виникає гарний емоційний настрій від оволодіння новими формами навчання, почуття успіху, радість за своїх товаришів з команди.

Дидактична гра характеризується чітко поставленою метою навчання і відповідними педагогічними результатами, які мають навчально – пізнавальну спрямованість. Ігрова діяльність на уроці формується за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які стимулюють учнів до навчання.

Всебічний розвиток людини здійснюється завдяки процесам навчання й виховання. Фізика, як навчальний предмет відіграє важливу роль у змісті освіти. Вивчення точних наук дається дітям важче, ніж гуманітарних. Тому вчителям фізики потрібно докладати багато зусиль, застосовувати різноманітні методи навчання. Розвиток інтересу учнів на уроках фізики – актуальна проблема, тож зацікавити учнів стає дедалі складніше.

Завдання вчителя полягає у формуванні в учнях широкого кола позитивних інтересів.

А як же зробити, щоб урок був цікавим ?

Останнім часом вчителі намагаються проводити нестандартні уроки: урок – змагання, урок – гра, урок – подорож, урок – суд, урок – конференція, урок – диспут, урок – ділова гра, «брей – ринг», урок – КВК. Ці уроки пожвавлюють навчання, сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів. У процесі гри учні вільно оволодівають знаннями. Часто те, що учень не зрозумів на звичайному уроці і йому здавалось недосяжним, дуже легко стає йому зрозумілим під час уроку - гри.

Сприятливий психологічний клімат упродовж проведення гри створюється тільки в тому разі, якщо всі учні можуть взяти участь у ній (незалежно від рівня підготовки кожен учень повинен знайти собі таке завдання, з яким він самостійно зможе справитись).

В усіх школярів є потреба в нових враженнях, в постійній розумовій діяльності. Тому під час підготовки до уроку потрібно підбирати навчальний матеріал з урахуванням характеру потреб учнів.

Сформувати глибокі пізнавальні інтереси до фізики в усіх учнів неможливо і, напевно, не потрібно. Важливо щоб усім учням на кожному кроці було цікаво.

Розкриттю здібностей та формуванню позитивної мотивації до вивчення фізики, інтересу до цього предмета сприяє проведення уроків – конференцій. Вчитель заздалегідь, за декілька тижнів ставить перед учнями задачі, а вони повинні знайти опис явища у літературі, дослідити це явище, пояснити його і підготувати короткі повідомлення, з яких і буде складатися майбутня конференція.

Під час цієї роботи учні консультуються із вчителем, вчитель допомагає їм вибрати літературу і скласти план досліджень.

Уроки дослідження. Цей тип нетрадиційних уроків дозволяє підвищити пізнавальну активність учнів, дати їм відчувати радість відкриття. Більшість з таких уроків спираються на використання інтерактивних форм навчання, на групові форми роботи. Це виховує вміння працювати в колективі, але потребує від вчителя дуже ретельної підготовки.

Урок – лекція – це форма занять, яка дає основні поняття про науку, що вивчається, а також викладається основний зміст теми, яка потім проробляється на інших заняттях (семінарських, лабораторно – практичних, екскурсіях). Але, щоб керувати учбовим процесом на уроці, а також контролювати процес засвоєння матеріалу, викладач повинен викладати учбовий матеріал лекцій проблематично, щоб стимулювати двосторонній зв’язок між учнями і викладачем. Також викладач повинен уміло встановлювати співвідношення і послідовність лекцій з іншими формами навчання.

Для початку потрібно розробити одну проблемну лекцію, яка відрізняється від традиційного викладу учбового матеріалу відсутністю монологічного викладу матеріалу і виключенням інформації про головні висновки по темі.

Особливість програмного викладу матеріалу полягає в тому, що в процесі лекцій вчитель викладає матеріал, ставить проблеми і вирішує їх разом з учнями або учні, опираючись на різні міркування і використовуючи раніше вивчений матеріал, ставить проблеми і вирішує їх разом з учнями або учні, опираючись на різні міркування і використовуючи раніше вивчений матеріал, розв’язують їх самостійно.

Найчастіше на початку лекції викладач формує проблему, яку потрібно вирішити з учнями до кінця лекцій. Потім у процесі викладу учбового матеріалу ставляться дрібніші проблеми, які поступово наштовхують учнів на правильне вирішення загальної проблеми.

Урок – семінар. Суть цієї форми полягає в тому, що на уроці учні самостійно обговорюють питання, які одержали заздалегідь до доповідей, рефератів з однієї або декілька тем чи розділів.

Таке заняття може проводитись двома способами :

до заняття готуються всі учні.

до заняття готуються декілька доповідачів, а всі інші учні вивчають основний матеріал теми з конспекту чи підручника.

Для обговорення на семінарське заняття може виноситись тема,яка повинна розглядатися з різних позицій: політичних, економічних, екологічних, науково – технічних. Методом відкритого обговорення учні задають доповідачу питання, виправляють допущені ним помилки, неточності, доповнюють виступ, відстоюють свою власну думку, а викладач керує підведенням підсумків дискусії і висловлює свої зауваження.

Урок – конкурс. Щоб перевірити, з якими знаннями учні закінчують вивчення предмету, а також для кращої підготовки до заліку чи державної підсумкової атестації доцільно проводити в кінці вивчення курсу урок – конкурс.

Для проведення такого уроку викладачу потрібно провести велику підготовчу роботу (скласти для учнів список питань для повторення матеріалу, методику оцінки знань, окремі варіанти для кожного учня, підготувати арбітрів для оцінки знань учня).

Такі уроки розвивають певну самостійність учнів в прийнятті професійних рішень, виконанні робіт і орієнтуванні в складних ситуаціях. Активні форми і методи шліфують мовну практику учня і заодно розвивають мислення, зміцнюють віру учнів у свої здібності, допомагають викладачу знайти в кожного учня те особливо цінне, що в ньому закладено.

Конспект відкритого уроку з

фізики у 7 класі за темою:

«Робота та енергія»

Тема: Урок-подорож у країну «Робота та енергія»

Мета: Закріпити і поглибити знання учнів про роботу та енергію, розвивати інтерес до фізики й техніки формувати навички колективної праці, вміння відповідально і зосереджено працювати.

Тип уроку: Урок узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: Гральний кубик, макети простих механізмів, аркуш паперу, клей, шкатулки, пелюстки ромашки, кросворди, годинник, рулетка.

Сьогодні ми проведемо не звичайний урок, а урок подорож у країну «Робота та енергія». На вашому шляху будуть міста зазначені на карті подорожі. Переможе та команда яка не лише дасть правильні відповіді, але і повні та обґрунтовані. У нас беруть участь дві команди «Теоретики» і «Експериментатори».

Привітання команд

Фізика-наука чарівна.

Формули, закони, теореми.

Допоможе в світі нам вона.

Вирішити всі наші проблеми.

Фізика! Для нас не просто слово.

Фізика! Для нас не просто звук.

Фізика-основа і опора.

Всіх без винятку наук.

1 етап. Місто Ерудитів.

Учасники команд почергово підходять до столу і кидають гральний кубик, на гранях якого написано формули з даної теми. Формула яка випаде на грані стане темою для учасників команди.

2 етап. Місто Нерозгаданих таємниць.

На даному етапі учасникам команд надається кросворди у вигляді букв «Р» і «Е». Завдання для розгадування даних кросвордів дається учням на окремому листочку.

Завдання першого кросворду:

Одна з величин формули потужності.

У скільки разів дає виграш у силі важіль, якщо плечі дорівнюють 10см і 70см.

Одиниця однієї з величин формули E=mgh.

Апарат, який виконує кілька складний операцій.

Лев розвинув потужність 2,5 квт. Тигр розвинув 2400Вт. Хто розвинув меншу потужність?

Роман має потужність 50Вт, а Іван 0,045квт. Хто має більшу потужніст?

Наталя сказала, що рухомий блок дає виграш у силі, а Ніна відповіла-ні. Хто сказав правильно?

Завдання другого кросворду:

Явір нахиляється, якір опускається, ящір гріється. Яке тіло не виконує роботу?

Яка величина має таку ж одиницю вимірювання, що й енергія.

Частина грошей, яка видається в рахунок платні за виконану роботу.

Одиниця часу.

Що може мати кінетичну чи потенціальну енергію: ажур, алюр. Атом.

Одиниця потужності.

З етап. Місто Кмітливих.

Учасникам команд надається пелюстки ромашки на яких задано якісні задачі. Якщо команда не розв’яже задачу, то пелюстка з цією задачею не наклеїться.

Якісні задачі.

Виберіть рух, для якого робота сили тяжіння дорівнює нулю:

яблуко падає з гілки

гвинтокрил набирає висоту

шайба ковзає по льоду.

2 . У якій із наведених нище ситуацій відбувається перехід потенціальної енергії в кінетичну?

шайба повзає по льоду

м’яч скочується з гірки

випущена з лука стріла летить у гору.

У скільки разів збільшиться кінетична енергія тіла, якщо його швидкість збільшиться в три рази?

а) 3;

б) 6

с) 9

Який ККД механізму, якщо корисна робота становить 3/4 від виконаної роботи?

25%

50%

75%

5. Чому дорівнює робота сили коли напрям сили збігається з напрямом переміщення (A=F*S) ?

6. Чому дорівнює робота сили коли напрям сили протилежно напрямлений переміщенню (-A=F*S)?

За якої умови зберігається незміною механічна робота тіла прикладаючи однакову силу?

Чи можуть два тіла різної маси мати однакову кінетичну енергію

Як можна підвищити температуру тіла не нагріваючи його?

На одній і тій самій висоті перебувають дерев’яна і свинцева кулька однакового діаметра . Порівняйте їх потенціальні енергії?

IV етап м. Мислителів

Учасникам команд надається шанс помислити. Коли учасники команд будуть розв’язувати задачі біля дошки. Учні поповнюють «скарбничку цікавих фактів» la) Наше серце. Протягом життя серце виконує таку роботу, потрібна була б для підйому поїзда на найвищу гору Європи «Монблан» 14810 м16) Людина на дуже короткий час може розвивати потужність більшу ніж кінь. Приміром, потужність штангіста у ривку може у 5 разів перевищувати середню потужність коня.

2а) Хто ві

Джеймс Джоуль народився в Англії (1818 р. - 1889р.) у родині власника пивоварного завод

Через слабке здоров’я до 15 років Джеймс не відвідував школу. Після

смерті батька продавши свою частку спадщини Джоуль приступив досліджень вклавши у це всі свої гроші. За своє життя він провів тисячі експеримент

26) Найбільшим винахідником простих механізмів був геніальний Архімед якому приписують більше 40 винаходів. Серед них це двигун, водопідйомни

V ет

Конкурс м. Законогр

Завдання учасникам команд дають сформулювати закони, які справджуються для роботи і енергі

Енергія не зникає і не виникає , вона тільки перетворюється з одного виду в інш

Ніякий пристрій не дає нам виграш у роботі. У скільки разів виграємо у силі у стільки програємо в переміщені і навпаки

ета

Знавці простих механізмів

У цьому конкурсі дається завдання змайструвати прості механізми, розповісти про застосування простих механізмів у повсякденному житт

Підсумок уро

Його робить учитель, хід гри на кожному її етапі. Успіхи членів команд, що боролися за перемогу, оцінюються у балах, які виставляються у журнал, а члени команд-переможниці нагороджуються ще й призами

Домашнє завдан

Підготуватися до контрольної роботи за темою

Урок фізики. РОБОТА

ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

Мета: навчити учнів обчислювати роботу електричного струму, розраховувати вартість електричної енергії.

Виховна мета: виховувати доброзичливість, чуйність; сприяти оволодінню учнями формами взаємодопомоги; навчати школярів співпраці; стимулювати моральні пережидання взаємного навчання, зацікавленість в успіхові товариша; формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності, цілеспрямованість, здібності планування, контролю, оцінки; поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчальної діяльності

Обладнання уроку: джерела постійного струму на 4 В, лампочки низьковольтні на підставці, амперметри, вольтметри, лічильник, нагрівальні елементи, термометри, склянки з водою, розбірні двигуни, штативи з муфтами й лапками.

Тил уроку: урок вивчення нового матеріалу застосуванням інтерактивних технологій (сценки, робота в трупах).

План уроку

Актуалізація опорних знань: сценка Аз 1.

Пояснення нового матеріалу.

Закріплення нового матеріалу.

а) сценка № 2;

б) виконання групами учнів експериментальних завдань 1, 2, 3 на обчислення роботи електричного струму.

Підсумок уроку.

Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

Урок проводиться як змагання між трьома командами; на уроці працюють експерти.

які позначають значками «+» та « - » правильні й неправильні відповіді учнів

наприкінці уроку підсумовують кількість набраних балів окремими учнями й командами

Сцена № 1

На драбині, піднявшись на найвищий щабель стоїть Сашко, уважно розглядає лічильник і щось записує в книжку для розрахунку за електроенергію.

До кімнати заходить його товариш, Сергій:

Сергій. Привіт, Сашко!

Сашко. Привіт, Сергію!

Сергій. Що ти там робиш? Знову хочеш зробити коротке замикання?

Сашко. Не заважай, Сергію! Бачиш, я лічильник вивчаю. Мама доручила мені зняти показання лічильника й заплатити за електроенергію. Я тут дещо цікаве відкрив.

Сергій. А ну, увімкни лампочку, а ну, ще й плитку. Ого, мотає! Але що ж він підраховує і як?

Сашко. Електрику, мабуть

Сергій. На ньому написано, що він її підраховує в кіловат-годинах. Кіловат- години, кіловат-години і 1230 обертів диску! (Знизує плечима.)

Сашко. Ну, що таке ват, ми вже вчили. Це одиниця потужності. Це потужність струму в 1 А за напруги 1 В.

Сергій. Ну. так! А які ж кіловат-години підраховує лічильник? І як підраховувати витрати енергії? А побігли до школи, і там все з'ясуємо!

Сашко. Побігли!

Учні сідають за парту, до класу заходить учитель і починає урок. Вислухавши запитання Сергія і Сашка, учитель звертається до учнів:

Учитель. А ви, діти, знаєте, що підраховує лічильник і як обчислити вартість електроенергії?

Учні. Ні!

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми з’ясуємо це. Відкрийте свої-робочі зошити з фізики, запишіть: число, класна робота, тема уроку - «Робота

електричний струм проходячи через різні електричні кола, виконує роботу. А як її визначити? Пригадайте, що вам уже відомо про електричний струм.

.Яким приладом вимірюють силу струму? (Ампермететром)

Як вмикається амперметр в електричне поле? (Послідовно з приладом, через який проходить струм.)

У яких одиницях вимірюються сили струму? (Амперах)

Яка ціна однієї поділки амперметра? (0,1 А)

5 . Яким приладом вимірюється напруга? ( Вольтметром)

б Як вмикається вольтметр в електричне коло? (Паралельно тій ділянці кола, на якій хочуть виміряти напругу.)

А чому не можна амперметр вмикати в електричне коло паралельно? (Амперметр має дуже малий опір; коли його вмикають послідовно із споживачем, то через нього йде майже такий струм, як і без нього.)

А якщо амперметр підключити паралельно до споживача? (Якщо амперметр підключити паралельно, наприклад, до лампочки, у якої опір більший за опір амперметра, то струм в амперметрі буде більший у стільки разів, у скільки опір амперметра менший за опір лампочки. Амперметр згорить.)

А чому не згоряє вольтметр, адже його ми приєднуємо паралельно до приладів? (У вольтметра дуже великий опір, тому по ньому йде невеликий струм.)

10 А якщо вольтметр увімкнути не за правилами, а послідовно, тоді що? (Вольтметр не згорить, бо в нього великий опір, але тоді він не покаже напругу на лампочці так, як при паралельному з'єднанні. При паралельному з'єднанні напруга на вольтметрі й лампочці однакова, а при послідовному різна, бо напруга пропорційна опору , а опір вольтметра значно більший за опір лампочки.)

Пояснення нового матеріалу

Учитель. Минулого уроку ми з вами навчилися визначати потужність електричного струму. Давайте пригадаємо:

Що називають потужністю?

Як визначають потужність електричного струму через напругу і силу струму?

Що беруть за одиницю потужності?

Як виражають одиницю потужності через одиницю напруги і сили струму?

Які одиниці потужності використовують?

Як називають прилад для вимірювання потужності?

За потужністю, діти, легко визначити роботу струму.за даний проміжок часу Пригадаємо, що потужність дорівнює відношенню роботи до часу, протягом якого її виконано.

Р=А/t; A=Pt;

де р — потужність А — це робота струм; t — час, за який ця робота виконана.

Якщо ми виражаємо потужність у ватах, час у секундах, то роботу матимемо у джоулях. 1 Дж = 1 Вт·с. На практиці зручніше роботу струму виражати не в джоулях, а в інших одиницях

ват -годинах; 1 Вт·тод = 3600 Дж

гектоват-годинах; 1гВт·год = 360 000 Дж;

• кіловат-годинах; 1кВт·год - 3 600 000 Дж,

Роботу електричного струму можна визначити, враховуючи, що P=U І:

А =UIt, 1Дж = 1В-А-с.

Сцена №2

Сашко. О! Здається я зрозумів, що рахує лічильник.

На лічильнику написано кіловат- години. Значить, лічильник лічить роботу струму Я знаю показання лічильника за місяць. Тепер можна обчислити вартість електроенергії.

С е р г І й. А яка ж вартість однієї кіловат-години? Де про це дізнатись?

Сашко. А давай заглянемо книжку для розрахунку електроенергіїСергій. У книжці написано, що вартість однієї кіловат-години 0,1372 гривні Тепер легко обчислити вартість електроенергії за місяць. Ану, рахуй!

Сашко. За місяць ми витратили 100 кіловат годин електроенерг

0,1372 грн·100 кВт·год =18,72 гр

Сергій . Ог

Сашко. Та ти далі читай.У цій книжечці написано що для виробництва 1 кВт·год електроенергії потрібно спалити 0,5 кг кам'яного вугілля. Виходить, ми за місяць витрачаємо 50 кг вугілл

Сергій. Уявляєш, Сашко, скільки потрібно спалити кам'яного вугілля за місяць для потреб тільки нашого будинку! А нашої вулиці? А нашого міста? Дійсно, ого так ог

У ч итель Використовуючи матеріал, який ми вивчили, давайте виконаємо декілька елементарних завдан

Група №1 одержує завдання: використовуючи набір приладів, розрахуйте р боту струму, який проходить через лампочку за 1 х

Які у вас будуть пропозиції щодо виконання даного завданн

Учень Я думаю, потрібно скласти електричне коло. Потім зняти показання амперметра і вольтметра й, використовуючи формулу, А =UIt розрахувати роботу струму лампочки за 1

Група №2 одержала таке завдання: використовуючи набір приладів, обчисліть, яку роботу виконує двигун, піднімаючи вантаж з підлоги до поверхні столу; розрахуйте, яку потужність розвиває двигун, обчисліть ККД двигуна й поясніть, чому він менший за одиниц

Учитель Ваші пропозиці

Учень Потрібно уважно розглянути двигун, прочитати його паспорт і виписати дані, як необхідні для виконання поставлених зад

Учень Потрібно уважно розглянути двигун, прочитати його паспорт і виписати дані, як необхідні для виконання поставлених задач

Уч ител ь. Яку роботу виконує двигун?

У ч е н ь Піднімає вантаж.

У ч н т е л ь. Як її визначити?

Уче н ь Роботу, що виконує двигун, можна обчистити за формулою

А= Fh,

деF = mg - сила тяжіння, що діє навантаж, т — маса вантажу, g - 9,8 . h-відстань, яку проходить вантаж (це висота стола).

У ч н т е л ь. А як розрахувати потужність що її розвивав двигун?

Учень. її можна не розраховувати, тому що вона зазначена з паспорті.

Учи з л ь. Як обчислити ККД двигуна?

У ч е н ь. ККД двигуна можна обчислити за формулою

η=AkAзЗображенняПіднімаючи вантаж, двигун виконує корисну роботу. Ми її вже обчислили. Затрачену роботу обчислимо за формулою А3 = pt, де р — потужність двигуна, а t- час піднімання вантажу.

Учите л ь. Як видумаєте, чому АkЗображення < АзЗображення ,? Чому η< 1

Група № 3 визначала ККД з електричним нагрівником. Яка корисна робота виконується в цьому завданн

Учень. Нагрівання вод

Уч ител ь. Як обчислити корисну робот

Учень. За законом збереження енерг

Ак = Q,a Q = cm(t2-t1Зображення

де Q — кількість теплоти, яка іде на нагрівання води, с — питома теплоємність води, т — маса води. t1Зображення — початкова температура води, t2 — кінцева температура води (m = 100г

У ч ител ь А за рахунок чого нагрівається вод

У ч е н ь Струм виконує робот

Учите л ь. А як її визначит

Уче н ь ЇЇ можна визначити за формулою А3=ptЗображення ;( р — потужність, вона зазначена у паспорті нагрівника, t - час, відмітимj за годинником

Використовуючи формулу 100 %, обчислимо ККД установк

Учите л ь Діти, давайте разом підіб'ємо підсумок вивченого на уроц

Як обчислити роботу електричного струм

У яких одиницях вимірюється робота електричного струм

Як обчислити вартість електричної енергії? Який прилад допомагає нам це зробит

Надамо слово експертам поставимо оцінку учням, які активно працювали на уроці. Привітаємо команду-переможниц

Домашнє завдан

Обчислити вартість електричної енергії у вашій квартирі за 5 дні

Завданняв.няю.и?у?у?і.и.).и?у.а?). )іїу?и.і? ?

Конспект уроку: "ЗОБРАЖЕННЯ В ПЛОСКОМУ ДЗЕРКАЛІ".

Мета: звернути увагу- учнів на особливості дзеркального й дифузного відбивання світла; навчити застосовувати закони відбивання для побудови зображення в плоскому дзеркалі.

Тип уроку: тренінг, створення ситуації успіху.

Основний метод: «Опорна задача».

Обладнання: 6 плоских дзеркал, оптичний диск, ланцюжок задач (додаток 1).

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань і вмінь

Самостійна робота учнів з підручником (С. 158-159). Звернути у вагу учнів на рисунок 4.17 підручника. Зазначити, до в плоскому дзеркалі зображення предмета — уявне, пряме, однакове за розміром із предметом — розташоване на такій самій відстані від дзеркала за ним, як і сам предмет перед дзеркалом. При ньому «праве» перетворюється в «ліве» і навпаки.

Навчити школярів знаходити область бачення предмета в плоскому дзеркалі.

Робота в малих групах

Кожна група досліджує кількість зображень для заданого кута а між дзеркалами і заповнює табличку на дошці.

Покладіть два дзеркала, утворивши двогранний кут 15°, 30°, 45°,60°, 90°, 120°. Розгляньте зображення олівця, ручки чи ш .лих предметів у дзеркалах. Скільки зображень ви бачите? Результати досліджень запишіть у таблицю.

Кут між дзеркалами а

Кількість зображент N

120°.

90°.

60°.

45°.

30°.

15°.

Чи існує закономірність у кількості зображень? Як ви вважаєте? Виведіть формулу для обчислення кількості зображень. Під час виведення формули кожна пара обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом, що допомагає провести дискусію.

Учні виводять формулу:

360

-1Зображення . Учитель коментує роботу груп.

Учитель. Скільки зображень можна побачити у двох паралельних дзеркалах?

Учні. Всіх не перелічити, їх дуже багато, тобто безліч.

Учитель. Чому з підводного човна, що знаходиться в зануреному стані, можна бачити те, що відбувається на поверхні моря, навколо неї?

1-й учень. Тому, що в кожного підводного човна є для цього оптичний прилад — перископ, який за допомогою двох дзеркал спрямовує в око спостерігача промені світла, що йдуть від тіл на поверхні моря.

Учитель. Особливо цікавим є застосування дзеркал у так званих кутових відбивниках, або катафо-тах, основною частиною яких є три взаємно перпендикулярні плоскі дзеркала.

Демонструємо катафот і показуємо, що падаючий на нього промінь довільної орієнтації точно вибивається назад.

Кутові відбивники використовують замість дзеркал у лазерних резонаторах і далекомірах. Спеціальні кутові відбивники були доставлені на Місяць і використані для точного вимірювання відстані до нього за допомогою лазерного променя.

Учитель. Чому вікна сусідніх будинків навіть сонячного дня здаються темними?

2-й учень. Світло не відбивається а практично все проходить у кімнату, вибивання від стін є розсіяним.

Учитель. Навіщо досвідчений мандрівник бере з собою в похід маленьке дзеркало?

З - й у ч е н ь. Можна подати сигнал «SOS» від сонячного проміння або в вогню.

Учитель. Будь-яка недзеркальна, тобто шорстка, негладенька поверхня розсіює світло: відбиває пучок паралельних променів, який падає на нього в усіх напрямах Пояснюється це тим, що шорстка поверхня складається великої кількості дуже маленьких плоских поверхонь, розмішених невпорядковано, під різними кутами одна до одної. Сніг, білий папір також відбивають значну частину світла — до 85 %. Проте вони не дають зображення предмета, і. дивлячись на ці тіла, ми бачимо не свічку, лампу чи сонце, яке освітлює їх, а білу поверхню.

У ч и те л ь. Чи можна побачити чисте дзеркало?

4 - й у ч е н ь. Ні, не можна. В ньому ми побачимо тільки предмети.

Контрольно-оцінювальний етап

( див. додаток, що е у кожного учня).

Метод, опорної задачі

Самостійну роботу учнів (див. додаток) учитель організовує в оптимальному для кожного з них темпі, де кожен учень сам визначає зону свого актуального розвитку. Працюючи з таким ланцюжком, кожен учень самостійно може визначили оптимальний для нього рівень складності і, виштовхуючись від нього, поглибити свої знання з даної теми, поступово ускладнюючи завдання. Стартовим майданчиком у даному ланцюжку є опорна задача 7.

Відповіді до ланцюжка задач додатка (варіант 2)

Домашнє завдання § 53. закінчити нерозв'язані задачі.

Додаток

Плоске дзеркало

1 варіант

Людина рухається з напрямку до плоского дзеркала зі швидкістю 1 м/с. З якою швидкістю зона наближається до свого зображення?

а) 0,5 м/с; б) 1 м/с в) 2 м/с; г) 3 м/с; д) 4 м/с.

Дівчина дивиться в дзеркало, що висить на вертикальній стіні. На скільки збільшиться відстань між дівчиною та її зображенням, якщо вона відійде від дзеркала на 0.5 м ?

а) На 0,5 м; б) на 1 м; в) ва 1,5 м; г) на 2 м; д) на 0 м.

Перед вертикально поставленим плоским дзеркалом стоїть людина. Як зміниться відстань між людиною та її зображенням, якщо людина наблизиться до площини дзеркала на 1 м?

а) Зменшиться на 2 м; б) зменшиться на 1 м;

в) зменшиться на 0,5 м; г) не зміниться; д) збільшиться на 1 м.

4 Кут падіння світлового променя дорівнює 20° Чому дорівнює кут між падаючим і відбитим променем?

а) 10°;; 6)20°; з) 40°; г)70°; д)140°.

Промінь падає під кутом 30° до поверхні плоского дзеркала. Визнанчити кут відбивання цього променя. Чому дорівнює кут між падаючим та відбитим променями?

а) 30°;, 60°; 6)30°, 90°; в) 30°, 120°; г) 60е. 120°; д) 60°, 90°.

6. Предмет розташований на відстані,20 см від дзеркала. Якою стане відстань між предметом та його зображенням, якщо дзеркало поставити в точку, де раніше було зображення?

а) 10 см; б) 20 см; в) 40 см; г) 60 см; д)80см.

7. На змаганнях у школі учневі необхідно було від точки А прибігти до точки В якомога швидше, доторкнувшись стінки С в будь-якому місці. В якому місці краще торкнутися стінки?

8. По прямому шосе рухається автобус зі швидкістю 15 м/с. З якою швидкістю віддаляється зображення придорожніх станів у плоскому дзеркалі водія відносно спостерігача на обочині та відносно водія?

а) Відносно спостерігача— 15 м/с, відносно водія — 15 м/с;

б відносно спостерігача - - 30 м/с, відносно -водія —15 м/с;

в) відносно спостерігача — 60 м/с, відносно водія — 30 м/с:

варіант

Перед вертикально поставленим плоским дзеркалом стоїть людина. Як зміниться відстань між- людиною та її зображенням, якщо людина віддалиться від площини дзеркала на 2 м?

а) Не зміниться: б) збільшиться на 1 м; в) збільшиться на 2 м; г) збільшиться на 4 м; д) збільшиться на 8 м.

Людина рухається в напрямку до плоского дзеркала зі швидкістю 1 м/с. З якою швидкістю вона наближається до свого зображення?

а) Відносно спостерігача— 15 м/с, відносно водія — 15 м/с;

б) відносно спостерігача - - 30 м/с, відносно -водія —30 м/с;

в)відносно спостерігача — 60 м/с, відносно водія — 30 м/с:

д)відносно спостерігача--- 15 м/с, відносно водія--30 м/с.

Ігровий метод вивчення фізики.

Питання про те "Як навчати?" особливо актуальне нині, оскільки школа повинна готувати своїх випускників до життя, до досягнення успіхів в ній, до правильної поведінки в природі, суспільстві, державі, на виробництві. Навчання в школі повинне прищепити учням уміння ставити на початку своєї діяльності мету, знаходити раціональні шляхи її досягнення, добиватися успіхів в цій діяльності..

На сучасному етапі розвитку шкільної освіти вчитель дістав можливість не слідувати, як раніше, суворим методичним приписам, а практично цілком орієнтуватися на творчий підхід до організації процесу навчання: вибирати програму і підручники із декількох альтернативних варіантів, оцінювати їх з позицій теорії методики викладання свого предмету, а у виняткових випадках складати свої програми і учбові матеріали до них.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися. самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має уважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

А. С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…” Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання.

Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.

Культурна цінність гри безперечна, гра несе в собі потенціал всіх видів естетичної діяльності людини. Дослідники гри часто посилаються в своїх працях на роман німецького письменника Г. Гессе «Гра в бісер», в якому він розглядає естетичний аспект ігрової діяльності в житті людей ХХ століття. Гессе переконує, що гра, відірвана від життя, може перетвориться на жорстокий аморальний засіб, здатний формувати бездумну активність. На думку Гессе, естетичний характер гри як такий виражається у відчуттях вільної незацікавленості, легкості стосунків і насолодою творчою основою гри.

На сучасному етапі навчання школа повинна не лише формувати в учнів певний набір знань. Необхідно будити і постійно підтримувати прагнення їх до самоосвіти, реалізації творчих здібностей.

Дуже важливо на ранніх стадіях навчання запалювати в кожному учневі інтерес до навчання. Інтерес цей треба постійно підтримувати. Давно відмічено, що у людини залишається в пам'яті, а відповідно і в навиках, значно більше, коли він бере участь в процесі з цікавістю, а не спостерігає з боку .

Необхідна така реалізація всередині системи освіти, яка б дозволила школярам різного віку з цікавістю виконувати поставлені завдання.

Застосування нетрадиційних, нестандартних форм навчання благотворно позначається на учбовому процесі.

Нетрадиційний урок – це урок, який характеризується:

· нестандартним підходом до відбору змісту учбового матеріалу;

· до поєднання методів навчання;

· до зовнішнього оформлення.

Одна з форм таких уроків є гра. «Вчитися треба весело». Урок-гра – це метод навчання, спрямований на моделювання реальної дійсності з метою ухвалення рішень в модельованій ситуації.

Основна мета гри – підняти інтерес учнів до навчання, і тим самим підвищити ефективність навчання. Чому гра так подобається дітям? Тому, що гра дарує радість і захоплення, що сам процес гри сповнений несподіванок, а результат – таємниця. Але крім суб’єктивного сприйняття, є, безумовно, глибший вплив гри на людину, на основні сфери її життєдіяльності: фізичну, емоційно-вольову, інтелектуальну та духовну (цілісно-смислову) .

Урок-гру можна розглядати як одну з форм активного навчання, такі уроки передбачають творчий підхід з боку вчителя і ученика, освоєння умінь учеників в процесі активної пізнавальної діяльності.

Гра є методом навчання, який направлений на моделювання реальної дійсності з метою ухвалення рішень в конкретній ситуації, її основною метою є поглиблення інтересу до навчання і тим самим підвищення ефективності навчання. Гра має таке ж значення в житті дитини, яке у дорослого виробнича діяльність, робота. Що зовні здається безтурботною і легкою, насправді, гра вимагає у дитини віддачу максимуму своєї енергії, розуму, витримки, самостійності. Нерідко педагог вважає за краще проводити із дітьми заняття в звичній для них і для нього призначеній формі лише тому, що боїться шуму, безладу, які нерідко супроводжують гру. Для учнів урок-гра – перехід в інший психологічний стан, це інший стиль спілкування, позитивні емоції, відчуття себе в новій якості. Для вчителя урок-гра, з одного боку – можливість краще зрозуміти учнів, оцінити їх індивідуальні особливості, вирішити внутрішні проблеми (наприклад, спілкування), з іншого боку, це можливість для самореалізації, творчого підходу до роботи, здійснення власних ідей.

Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для школярів. Це К. Д. Ушинський писав: «Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності… З перших ж уроків привчайтенашій школі на уроках інформатики ми широко використовуємо ігрові технології. Грати можна цілий урок або використовувати ігрові фрагменти на уроках, не можна забувати про ефективність використання даної технології в позаурочний час.

Звичайно, гра не має бути самоціллю, не повинна проводитися тільки ради розваги дітей. Вона обов'язково має бути дидактичною, тобто підпорядкованою тим конкретним учбово-виховним задачам, які вирішуються на уроці, в структуру якого вона включається. Через це гру наперед планують, продумують її місце в структурі уроку, визначають форму її проведення, готують матеріал, необхідний для проведення гри

Ігри ефективні в системі з іншими формами і методами навчання. Використання дидактичних ігор має бути направлене на досягнення мети: дати учневі знання, відповідні сучасному рівню розвитку будь-якої науки, зокрема інформатик

Ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавост

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаютьс

визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроц

Яскравим прикладом ігрової позиції вчителя є діяльність А. С. Макаренка, який писав: «Є ще один важливий метод – гра… Треба зазначити, що між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто думає… В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля та зусилля думки… Дехто гадає, що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є відповідальність, а в грі її немає. Це неправильно: у грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі, – звичайно, у грі гарній, правильній

Крім вищенаведеного, необхідно наголосити і про виховуючу роль гри. Гра має значення і для формування дружного колективу, і для формування самостійності, позитивного відношення до праці, для виправлення деяких відхилень в поведінці окремих дітей і для багато чого іншого. Всі ці ефекти спираються як на свою підставу, на той вплив, який гра дає на психічний розвиток дитини, на становлення його особистості. Основними аспектами розвитку особистості дитини в зв'язку з цим можна назвати наступн

1. У грі розвивається мотиваційна сфер

• виникає ієрархія мотивів, де соціальні мотиви набувають важливішого значення для дитини, чим особисті (супідрядність мотивів).а:і:…»у. .і;я.і.и. .

Отже, аналізуючи матеріал цього розділу, ми можемо зробити певний підсумок:

- гра – це своєрідна пізнавальна діяльність соціально-культурного характеру, яка дозволяє дитині привласнювати соціальний досвід і навчатися перетворювати світ;

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання, дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

Задовольняючи дитячу допитливість, залучити їх до активного пізнання оточуючого світу, оволодіти способами пізнання зв’язків між предметами та явищами допоможе гра.

Рольові відношення між учасниками гри є основними параметрами, що визначають характер емоцій. Залежно від конкретної дидактичної мети нестандартного уроку, індивідуальних вікових і психологічних особливостей дітей, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або з цілим класом .

Дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості.

Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра.

Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку чи розділу. Складаючи кросворд, учитель має дотримуватися вимог проведення дидактичних ігор. Під час цілеспрямованої підготовчої роботи учні розв’язують запропоновані кросворди з вивченої теми. Отже, кросворд, з одного боку, вносить в урок елемент гри, а з іншого – сприяє глибшому засвоєнню вивченого.

На уроках закріплення пройденого матеріалу чи повторенні учні люблять працювати динамічними парами. Попередньо вчитель готує картки з 2-3 практичними завданнями з теми, що вивчається. Одержавши картку, двоє учнів перше завдання виконують спільно. Один учень пояснює іншому, як потрібно виконувати завдання, а той слухає, запитує або висловлює своє розуміння. Друге і третє завдання діти виконують самостійно, занотовуючи їх до зошитів, а потім перевіряють

Підготувала вчитель фізики Нанівська Катерина Юріївна.