Дата: 25 лютого 2021 о 07:26
Автор: Марадь О. В.
Тема . Вулканізм та явища, що його супроводжують
Мета: формувати та поглиблення знань про внутрішні процеси Землі, зокрема про вулкани та райони їх поширення; розвивати уміння роботи з картами та схемами атласу, визначати райони поширення вулканів; виховувати пізнавальний інтерес до професії вулканолога.
Обладнання: фізична карта півкуль, карти та схеми атласу, підручники, фотографії вулканів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організація учнів до уроку
1. Привітання
Учитель: Ранок! Сонце в небі прокидається…
Наш клас з гостями вітається.
Діти: (повертаються до гостей) – Добрий день!
Уч.: Доброго дня я зичу вам вельмишановні пані та панове! Рада вітати вас, сьогодні на телепередачі «Знати, щоб жити в гармонії з природою». У нас у студії присутні гості: учений – вулканолог – …, український фахівець – вулканолог …, представники туристичних фірм «Глобус», «Екватор», журналісти, глядачі
Правила роботи
1.Гарний настрій і володіння собою допоможуть вам бути активними.
2.Будьте уважними і доброзичливими.
3.Не бійтеся помилитися, продемонструвати свої знання, уміння, пам’ять , уяву.
4.Робіть самостійно висновки.
5.Я бажаю всім вам успіхів
Мені цікаво, що кожен із вас чекає від телепередачі. «Закінчіть речення»
- Я хочу більше дізнатися про вулкани.
- Я хочу отримати нові знання…
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
«Так – ні».
Питання
Земна кора є цілісною оболонкою?(Ні, вона розбита глибокими тріщинами на величезні блоки – літосферні плити).
Літосферні плити можуть повільно горизонтально рухатись?
(так)
3.Найчастіше землетруси відбуваються на кордонах літосферних плит? (так).
4.Найсильніші руйнування під час землетрусів спостерігаються в гіпоцентрі? (ні)
5.Прилад,що фіксує найменші коливання земної кори, називається сейсмографом? (так)
6. Причиною хвиль цунамі є постійні вітри? (ні)
7.Лідером за кількістю землетрусів є Україна? (ні)
8.найбільше землетрусів у Чилі і Японії?(так)
9.В Україні траплялись землетруси в Карпатах і Кримських горах?(так)
-Де найчастіше зароджуються землетруси? (У зонах зіткнення літосферних плит).
-Як виникає землетрус?
-Поясніть, чому Японія є «чемпіоном» за кількістю землетрусів.
-Що таке моретруси?
-Які райони Землі є цунамонебезпечними?
-Назвіть і покажіть на карті основні райони землетрусів?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Недавно в багатьох газетах появились статті про катастрофічні землетруси в Україні і на це питання ми детально відповіли на попередньому уроці, а сьогодні ми постараємось дати відповідь на питання яке ви поставили:
- Чи можливе на території України виверження вулканів?
Для цього ми проведемо відкритті слухання.
А розпочати я б хотіла уривком із поеми «Етна».
«Одного разу розверлися етнейські печери; запалилася велика гора, виплеснулися її палаючі безодні, і потоки вогненної лави понеслися широкими схилами, заливаючи все. Блискавки розгніваного юпітера борознили ефір, вихори темних хмар закрили світле небо. Усе горіло – і луки, і ліс, і пагорби, і гладкі ниви, і навіть люди. Вогонь поглинав усе на своєму шляху. Селища загорялись одне за одним. Кожний рятував своє добро, скільки вистачало сил і самовладання. Усякий хапав, що було цінного, і кидався навтьоки».
Яке явище описав поет?
Так, це описано виверження вулкана Етна в Європі на острові Сицилія
IV. Вивчення нового матеріалу
Прес-конференція з вулканологом, робота із слайдами комп’ютера
Маматизм - вулканізм
А зараз до слова запросимо нашого гостя, вірніше гостю, вулканолога ...
А ви їй будете задавати питання, щоб з’ясувати що вас цікавить….
Пояснення про магматизм – вулканізм.
-Чим відрізняється лава від магми?
- Що таке вулканічні бомби?
- Які найбільші бувають вулканічні бомби ?
- Чим можуть бути небезпечні вулканічні гази?
- Які вулкани викидали багато вулканічного попелу?
- Як ви гадаєте яких вулканів більше підводних чи наземних?
«Вулкани в цифрах і фактах»
Існує 850 діючих вулканів;
З них 30 вулканів вивергаються щороку;
За ХХ ст. відбулось 1500 вивержень;
Післявулканічні явища
Із післявулканічними явищами нас познайомить вулканолог ...
Робота із схемою «Принцип дії гейзера»
V. Закріплення вивчених знань
Реклама
Презентація туристичних маршрутів: а)вулканами світу, б) гейзерами
- реклама – двигун прогресу, отож у нас рекламна пауза.(додатки)
Книга рекордів Гіннеса…
Знайдіть на карті і назвіть
-Найвищий суходільний діючий вулкан у світі
1 пд.ш.,78 зх.д.
(Вулкан Котопахі 5897м.)
- Найвищий діючий вулкан Європи
37 пн.ш., 14 сх.д.
(Вулкан Етна 3323м.)
-Найвищий діючий вулкан Євразії
55 пн.ш., 160 сх.д.
Вулкан Ключевська Сопка 4750м.
- Найвищий згаслий вулкан у світі
33 пд.ш., 70 зх.д.
Аконкагуа 6959 м.
Відомий своїм катастрофічним виверженням
41 пн.ш., 15 сх.д.
Вулкан Везувій 1281м
-Найактивніший вулкан
- Найвищий у абсолютному вимірі діючий вулкан. Підніжжя на дні океану
Підпиши малюнок «Внутрішня будова вулкана»
Ви намалювали до уроку малюнок «Внутрішня будова вулкана», але не підписали, отож разом із вами це зараз і зробимо
«Ланцюжок відповідей»
Що таке вулкан?
З яких частин складається вулкан
Назвіть магматичні гірські породи.
Чому відбуваються виверження вулканів?
Де знаходяться більша частина діючих вулканів? Чому?
Яка причина того, що в районах вулканізму часто зустрічаються гарячі джерела?
Чому гейзери фонтанують через певні проміжки часу?
Щоб відповісти на проблемне запитання, яке ми поставили на початку ми звернемось до фахівця
Чи можливе на території України виверження вулканів?
Про що може свідчити наявність у Закарпатській області (м. Берегове) вихід гарячих вод?
Що це за диво вулкани на Керченському півострові
Повідомлення про вулканізм в Україні.
Підсумок уроку
«П’ять речень». Підвести підсумок уроку п’ятьма реченнями
Вулканізм – це сукупність явищ, пов’язаних з підняттям магми із надр Землі та виливанням її на поверхню.
Вулкани бувають діючі і згаслі
Більшість вулканів зосереджено в Тихоокеанському, Середземноморському, Атлантичному сейсмічних поясах.
Поблизу вулканів знаходяться нагріті підземні води – гарячі джерела і гейзери.
Існують грязьові вулкани, пов’язані з виверженням гарячої грязі. Вони вулканічного або невулканічного походження.
Рефлексія
У нас на дошці поряд з вулканом знаходиться дерево, листочки якого обпалив вулкан. А ми його трошки оживимо. На аркушах-листочках напишемо свої враження від уроку, що дізналися нового, що сподобалось на уроці, а що ні і подаруємо дереву листочки
VII. Домашнє завдання
• Опрацювати § 22;
• Позначити на контурних картах вулкани.
Додатки
-Вас вітає туристична компанія «Глобус». Ми раді запросити вас у незабутню подорож вулканами світу. Якщо ви прагнете екзотики, то пропоную вам відвідати вулкан Кіліманджаро біля його підніжжя літо, а на вершині зима. Багатьох туристів приваблює вулкан Кілауеа, який не спить з 1983 року, а живе власним життям, періодично прокидаючись. Кожен охочий може побачити вулкан, який викидав колись фонтани лави на висоту 600 метрів.
А ось вулкан Фудзіяма – священна гора Японії. Кратер його нагадує квітку лотоса з восьма пелюстками і який є японським символом краси .
Велику зацікавленість у туристів викликає вулкан Везувій, відомий катастрофічним виверженням. Про його діяльність нагадує місто- музей Помпеї, яке було поховане разом з мешканцями під шаром попелу завтовшки 7 метрів. Він виявляє свою активність і нині.
А ще обов’язково я б радила відвідати вулкан Кракатау, який відомий своїми надзвичайними природними характеристиками, а саме: сильним вибухом, який було чути в Австралії на відстані 3 600 кілометрів, цунамі, заввишки 40 метрів та найбільшим кратером.
- Я представляю турфірму « Екватор». Які ви бачили гейзери? Ніяких. Тоді ця подорож саме для вас. Спочатку відвідаєм мальовничий гейзер Строкур у Ісландії. Він фонтанує кожні 5 – 10 хвилин і висота води досягає 20 метрів, а потім ми помандруєм в Єлоустонський національний парк. Саме там знаходиться долина гейзерів, а це незабутнє видовище. Тут найбільше скупчення гейзерів та гарячих джерел. З мінеральних солей гейзерів утворюються різнокольорові тераси забарвлені у всі кольори веселки. Мальовничими тут є гейзери: Кастл , Бехів, Мідвей, Екселсіор з висотою струменя до 90 метрів. Ви мусите це побачити.
Гра – змагання на уроках географії
Важливою проблемою для педагогічної теорії та практики залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Навчальний матеріал може здаватися учням "сухим" і нецікавим, тому завдання вчителя – зацікавити їх. Це можна зробити за допомогою інформаційних технологій, науково-популярних фільмів, Інтернету, а також за допомогою дидактичних ігор.
Однією з основних вимог до уроку є творчий підхід до його побудови, що дає змогу зробити його цікавим, захоплюючим для учнів, забезпечити високу ефективність процесу навчання. Важливо не забувати, що перед нами – діти, а всі діти люблять пограти. Гра – це найдавніший захід по вихованню та навчанню дітей. Гра, в поєднанні з іншими видами роботи на уроці сприяє підвищенню активності дітей під час уроку.
Як показує шкільна практика, неможна одразу дітям пропонувати складні ігри. Треба починати з легких, поступово переходячи до складних варіантів гри. Діти із захопленням приймають участь в іграх, застосовуючи отриманні знання в ситуації, запропонованої вчителем. Під час гри забезпечується високий рівень активності всіх її учасників. Гра – це рух, розвиток активної взаємодії в динаміці явищ і ситуацій. Фактор часу відіграє особливу роль: за короткий проміжок часу треба відповісти на питання, або вирішити нестандартну ситуацію. Це забезпечує елемент новизни на уроці і в якійсь мірі, в залежності від запропонованої гри, спортивний інтерес – як можна найшвидше виконати завдання. Емоції, в такому випадку, є гарним стимулом для розвитку пізнавальних інтересів учнів. Учень вимушений швидко приймати рішення, робити висновки, використовуючи свої надбанні знання та навички.
Завдяки грі перевіряються знання всього класу. Навчальна гра на уроці – це один із методів активізації самостійної пізнавальної діяльності учня.
Ігрову діяльність не можна проводити спонтанно. До неї теж треба готуватися і дотримуватися декількох умов: навчальний матеріал повинен бути закладений у самій грі, мету яка стоїть перед учнями треба їм оголосити у вигляді головного завдання, ввести елемент змагання на уроці. Тільки в такому випадку мета гри буде досягнута. Хоча, якщо у вчителя достатньо досвіду, то він зможе провести гру спонтанно і цікаво з користю для уроку.
Настанова на гру сприяє формуванню позитивної мотивації учнів, активізує їхнє мислення, уяву. Її форма має бути захоплюючою, наприклад: «Уявіть, що ви потрапили в тропічний ліс...». Ігрова ситуація може розгортатися в уявному просторі. Завдання гри можуть бути ігрові та навчальні, а для їх поєднання розробляються правила гри, які реалізуються у вигляді ігрових дій. Під час гри в учнів виникає ігровий стан, який супроводжується певними емоційними переживаннями, активізацією уяви, містить елементи змагання. Результат гри для вчителя полягає в показниках рівня знань і вмінь, норм поведінки, а для учнів — у досягненні певних цілей.
Дидактична гра сприяє формуванню партнерських взаємовідносин між учителем і учнями, що сприяє демократизації й гуманізації навчального процесу.
Елементи гри на році займають небагато часу (3-5 хв.), вони допомагають урізноманітнити урок, зробити його цікавим. Саме гра дозволяє зацікавити дитину, зробити процес навчання у дітей легким, цікавим.. Застосування гри на уроці може бути дуже різноманітним. Її можна організувати як на початку уроку, для активізації уваги, так і в кінці його, для закріплення матеріалу та зняття напруги після вивчення важкої теми. Один і той самий набір для гри, умови гри можна використовувати декілька разів: під час пояснення нового матеріалу, на підсумкових уроках, при опитуванні та при закріпленні нового матеріалу.
Важливо на уроках географії роботу з картою проводити у формі гри.. Ігри дуже різноманітні за змістом та метою їх проведення. їх групують на ігри з правилами та творчі. Важливою рисою гри є те, що вона розвиває уяву, уважність, кмітливість. Учні вчаться швидко та логічно мислити. Під час гри використовуються знання, набуті вміння. А головним є те, що діти одержують позитивні емоції. Творчі ігри потребують нестандартного мислення, уяви та швидкості реакції.
До ігор із правилами належать настільні ігри, ігри-змагання та рухливі ігри на місцевості.
Настільні ігри мають чіткі правила й ставлять перед учнями конкретні завдання, наприклад: «Складіть кросворд па тему «Гідросфера», «Розв’яжіть кросворд на тему «Атмосфера». Ці ігри використовуються для організації індивідуальної, групової та фронтальної роботи. До них належать кросворди, ребуси, чайнворди, лото, доміно тощо. Цей вид дидактичних ігор використовується в основному як метод навчання на уроках різних типів.
Іграм-змаганням належить особливе місце в навчальному процесі з географії: різні їхні види можуть використовуватись як окремі форми навчання. Важливим моментом цих ігор є колективне та індивідуальне змагання. До таких ігор належать різноманітні турніри, вікторини, інтелектуальні ігри (КВК, «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Поле чудес», «Перший мільйон», «Найрозумніший» тощо). Вони можуть успішно застосовуватися для узагальнення й систематизації, контролю та корекції знань учнів.
До творчих належать рольові ігри, ключовим моментом яких є перевтілення учнів, виконання ними певних ролей, що створює можливості для імпровізації, стимулює розвиток реконструктивного й творчого мислення.
Рольові ігри можуть застосовуватися під час вивчення реальних екологічних, санітарно-гігієнічних та інших проблем. На основі рольових ігор будуються такі нетрадиційні форми навчання, як урок-суд, прес-конференція, мандрівка, експедиція тощо.
Ігрова технологія реалізується в кілька етапів:
1) підготовчий передбачає самостійну роботу учнів із літературою, консультації з учителем щодо проблем, які обговорюватимуться в ході гри;
2) проведення гри, яке передбачає певне оформлення класу, використання ТЗН, створення позитивного емоційного фону;
3) підбиття підсумків гри.
Дидактичній грі належить важливе місце в системі навчальних занять із географії. В поєднанні з іншими формами навчання вона дає змогу вчителю успішно розв’язувати завдання навчання, виховання та розвитку учнів. Проте для досягнення високої ефективності ігрової технології слід дотримуватися таких умов:
· урахування вікових особливостей учнів;
· творення позитивної мотивації учнів щодо даного виду діяльності;
· зосередження уваги на розв’язанні навчальних завдань гри;
· забезпечення участі кожного учня в грі та його самореалізації.
Приклади ігор, які я використовую на уроках
«Чи знаєш ти карту?» Участь беруть дві команди. Запрошують двох учнів (по одному від команди) до карти. Один учень стоїть біля карти, а другий — на такій відстані від неї, щоб йому не видно було на карті написів назв географічних об'єктів. Учень біля карти показує географічні об'єкти (острови, півострови, озера, моря та ін.). Другий учень називає ці об'єкти. Через деякий час учні міняються місцями. Першу пару учнів змінює друга і т. д. Виграє команда, яка припуститься менше помилок.
«Хто більше знає?» Змагаються дві команди по три-п'ять учнів у кожній. Учитель оголошує тему, наприклад «Азія». Треба записати якомога більше назв річок, озер, міст, країн та інших географічних об'єктів. На виконання завдання відводиться 3—5 хв. Виграє команда, яка запише найбільше географічних назв.
Другий варіант цієї гри такий. Учитель називає якусь літеру, наприклад «В», і пропонує учням назвати географічні об'єкти, які б починалися з цієї літери.. Чим більше учні називатимуть географічних назв, тим важче буде підбирати нові.
Бали зараховуються обом командам, але виграє та, в якої записано найбільше географічних назв
Жартівлива вікторина
1. Який континент тягнеться від літери "А" до букви "Я"?
(Австралія.)
2. Що займає рівно половину будь якого острова?
(Пів - ост-рів.)
3. Що є в річці, озері, морі, але немає в океані?
(Літери "Р".)
4. Назвіть самий тонкий і гострий мис.
(Мис Голковий.)
5. Чи Правда, що в Індії можна побачити сон з відкритими очима, не лягаючи спати?
(Так, адже Сон - річка в Індії, права притока Гангу.)
6. Яку морську затоку кожен географ вважає своєю?
(Географа затоку в Індійському океані біля південно-західного берега Австралії.)
7. Де протікає "парламентська річка"?
(В Україні протікає річка Сейм - ліва притока Десни. Сейм - в деяких країнах назва парламенту.)
8. Назва цієї річки є першим словом у назві твору іспанського письменника та опери італійського композитора?
(Дон: "Дон-Кіхот", "Дон Карлос".)
9. Що є і у черевика, і в гори, і у хвилі?
(Підошва.)
10. Чи допоможе знайти географія щастя?
(Так, вона підкаже, що місто Щастя знаходиться на Україні, в Луганській області, на річці Сіверський Донець.)
Загадки
1. Я для людини друг чудовий, бери мене завжди в похід, і я вкажу безпомилково — де північ, південь, захід, схід. (Компас)
2. Чи на столі, чи на вікні, чи восени, чи навесні людині завжди я служу, мороз чи спеку покажу. (Термометр)
3. Є моря — плисти не можна, є шляхи, а не поїдеш, є земля, та не поореш. (Географічна карта)
4. В нього дуже довга шия, шкіра в плямах, мов у змія. (Жирафа)
5. Дуже схожий на тварину, є на світі птах єдиний. Він живе серед крижин, ну а звуть його… (Пінгвін)
6. Дуже товсті ноги має, ледве їх переставляє. Сам високий він на зріст, замість носа в нього хвіст. (Слон)
7. Гуляє в полі — та не кінь, літає, та не птах. (Вітер)
Топографічне лото
Умови гри.
Ця гра вимагає гарної пам'яті, зосередженої уваги, розрахунку й уміння прогнозувати. Вона схожа на лото, однак виграш у лото залежить від випадковості, а в даній грі ще й від уміння розставляти топографічні знаки.
Для гри треба приготувати 52 картки з картону розміром 30 х 30 см. На кожній картці малюється один з топографічних знаків, повторюючи кожен знак чотири рази (усього повинно бути 13 різних топографічних знаків). Наприклад: на чотирьох картках - знак "кущ", на наступних чотирьох - знак "колодязь" тощо. За умовою обов'язковими повинні бути знаки: "камінь", "пам’ятник ", "колодязь", "міст", башта", "церква", "кущ", "листяний ліс", "хвойний ліс", "рідколісся", "болото", "вітряний млин", "автозаправна станція".
Кожен граючий на своєму листі паперу креслить квадрат і поділяє його на25 клітинок.
Ведучий виймає по одній картці і повідомляє зображений на ній топографічний знак. Кожен гравець малює цей знак в одну з клітинок свого квадрата. При цьому необхідно дотримуватись таких правил: знак наносити відразу ж після його оголошення, не можна відставати, робити виправлення, переносити знаки в інші клітинки, показувати свій квадрат сусіду, самому підглядати.
Темп вимови знаків установлюється самими гравцями.
Ведучий припиняє повідомляти знаки при заповненні всіх клітинок квадрата.
Мета гри - одержати найбільшу кількість балів. Число їх залежить від розміщення знаків у квадраті. Різні комбінації знаків, їхнє сполучення, розміщення в горизонтальному і вертикальному рядах і по діагоналі оцінюються визначеною кількістю балів із приведеної далі таблиці.
Переможцем вважається той, хто після однієї чи декількох партій набрав більшу кількість балів.
Засідання вченої ради з питання:
від чого залежить солоність води?
Клас поділяється на групи. Кожна група отримує завдання:
1.Чи повсюди в Світовому океані однакова солоність води?
2.Яка солоність вод на екваторі, в тропічних широтах, в помірних?
Побудуй карту за напрямками
1.У центрі – школа. На півночі – мішаний ліс. На північному сході – річка. На північному заході – озеро. На південь – сад. На південний захід – луки і чагарники. На південний схід – кам’яний кар’єр. На схід – залізниця. На захід – стежка до криниці.
2.У центрі – луки і чагарники. На півночі – кам’яний кар’єр. На південному заході – болото. На північному сході – пагорб з вітряком. На південь – залізнична станція, вздовж залізниці, що проходить з північного сходу на північний захід. На південний захід – мішаний ліс. На захід – школа.
Склади карту за азимутами
У центрі – болото.
Азимут 360° – пагорб з вітряком,
азимут 45° – хвойний ліс, просіка,
азимут 100° – стежка до криниці,
азимут 150° – яр вздовж дороги, яка проходить з півночі на південь,
азимут 210° – рідкий ліс/вирубаний ліс,
азимут 250° – дорога/лінія зв’язку,
азимут 270° – річка, що протікає із заходу на схід,
азимут 300° – мішаний ліс.
За яким азимутом потрібно пройти, щоб повернутися до болота?
Склади карту за легендою
1.Будиночок гномів стояв серед рідколісся на північному заході місцевості, а кам’яний кар’єр, де гноми добували чудові самоцвіти, знаходився на південному сході. Кожного дня гноми вирушали на роботу однією з доріг. Склади карту та покажи шлях до кар’єра. Чи буде ця дорога найкоротшою?
2.Лежачи за пеньком, Вовк побачив, як по рідколіссю спокійно йшов Заєць. «Ну, постривай!» - крикнув Вовк. Сполоханий Заєць кинувся на північ через сад, далі повз станцію і повернув на схід через піски до глибокого яру.
Та Вовк не відставав. Заєць зигзагами пробіг на південь через чагарники і луки, а далі оббіг навколо вітряка, перестрибнув автодорогу на заході й повернув у просіку хвойного лісу на півночі.
Національно - патріотичне виховання учнів на уроках географії та в позаурочний час.
Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні патріотизму підростаючого покоління.
Патріотичне виховання – виховання засобами шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів, як ланки, що визначає духовну єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної відповідальності, бажання поліпшити умови життя в рідній місцевості.
Правильно підбираючи зміст навчального матеріалу, ми можемо посилити його українознавчу спрямованість. Так, характеризуючи окремі території світу, доречно ознайомлювати учнів із внеском українських учених у їх вивченні й освоєнні (наприклад, під час вивчення теми «Відкриття й освоєння Африки» в курсі «Географія материків і океанів» учитель може більш докладно зупинитися на дослідженнях території цього
Під час вивчення Австралії, слід нагадати, що видатний дослідник Миклухо – Маклай родом з Полтавщини. А, коли вивчається материк Антарктида, акцентувати увагу на тому, що Україна теж є антарктичною державою.
Фізичній і економічній географії належить особливо велика роль у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн. Кожна тема, кожний урок містять політико-виховну інформацію, усвідомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаності – кращого місця, ніж рідний дім немає у цілому світі. Зокрема, на уроках у 8-му і 9-му класах під час вивчення матеріалу про природу та господарство України відбувається формування почуття приналежності до великого українського народу, яким ми є; гордості і любові до нашої культури і традицій. На уроці географії кожна дитина має можливість для розвитку своїх здібностей, фантазії, смаку. Тобто хоч на мить учень може стати мандрівником, побувавши в уявній науковій експедиції до певної природної зони чи ландшафтів України, що існували в геологічному минулому, чи до заповідних українських об'єктів ( курс «Фізичної географії», 8 клас)
Учні, які навчилися відчувати і розуміти красу природи і людської праці, виростуть хорошими людьми, будуть завжди оберігати природу і примножувати її багатства, прикрашатимуть рідну землю, самі створюватимуть матеріальні і духовні цінностi. Для розвитку таких здібностей і якостей учнів , крім безпосереднього контакту учнів з природою, є й такі дійові засоби естетичного виховання, як кінофільми, художня література, репродукції з картин відомих художників, слайди, фотографії, географічні картини, плакати, таблиці, відвідування музеїв і виставок, записи музики.
Позакласна робота є складовою частиною навчально - виховної роботи школи. Головною ціллю якої є направлення самодіяльності і активності учнів на підвищення ії культурного рівня, виховання любові до рідного краю, на розвиток здібностей, розширення кругозору та поглиблення знань, на засвоєння корисних вмінь і навичок та організація дозвілля та розумних розваг учнів.
Під час проведення тижня географії учням пропонуються такі презентації: «Стежками Карпат», «Сім чудес України», де учні знайомляться з природними та історичними пам”ятками рідної Батьківщини. Проведення конференції «Україна – антарктична держава».
Дуже важливим видом позакласної роботи з географії є шкільне краєзнавство. Краєзнавча робота прищеплює любов до рідного краю, розвиває інтерес до пізнання нового, формує практичні вміння та навички, сприяє фундаментальному вивченню природи, історії, населення, господарства рідного краю, виховує дбайливого господаря на своїй землі. Сутністю шкільного краєзнавства є всебічне вивчення учнями з навчально-виховною метою території свого краю.
У процесі проведення позакласної роботи (екскурсії, походи, подорожі) юні туристи-краєзнавці продовжують вивчення, й дослідження рідного краю. Вони розширюють свій світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті на уроках географії, формують високі моральні якості громадянина України. Тут з’являється ще більша можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними багатствами, народними звичаями, традиціями.
Організація самостійної роботи учнів на уроці географії
Підготувала вчитель географії
Загальноосвітньої середньої школи
І-ІІ ступенів села Великосілля
Гусак Леся Миколаївна
Загальне уявлення про самостійну роботу як виду навчальної діяльності школяра
У педагогічній науці ще не склалося єдине розуміння сутності самостійної роботи. Аналіз опублікованих праць і конкретної практики навчання в сучасній школі свідчать, що дидакти, методисти і вчителі-практики розкривають сутність самостійної роботи через опис або шляхів керівництва її виконанням, або форм організації навчальних занять.
Задатки розвитку самостійності аж ніяк не гарантують успішне формування у молодого покоління цієї якості. Доведено, що без знань і умінь не може бути самостійності у навчанні. Учень, що відкидає допомогу і у той же час прагне до незалежності, опиняється скоріше самовпевненим, якщо не володіє необхідними уміннями. От чому важлива повноцінна навчальна діяльність у якій формується комплекс різноманітних умінь.
Самоосвіта учня – це цілеспрямована, систематична, керована самим учнем пізнавальна діяльність, необхідна для вдосконалення його освіти.
Часто і правильно застосована самостійна робота розвиває увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру.
Щодо визначення самостійної роботи учнів погляди педагогів розійшлися. Так, за розумінням Б.П. Йосипова: «Самостійна робота, яка включається в процес навчання, - це така робота, яка виконується без участі вчителя, але за його завданням і у спеціально відведений час; при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої мети, виявляючи свої зусилля і виражаючи в тій чи іншій формі результати своїх розумових і фізичних дій.
Як зазначає О.А. Нільсон: «Самостійна робота учнів – це вид навчальної діяльності, при якому учні під керівництвом учителя виконують індивідуальні, групові та фронтальні завдання, застосовуючи необхідні для цього розумові та фізичні сили».
Отже, головними її ознаками при такому підході є:
- виділення для неї спеціального часу;
- наявність завдання учителя (фронтального, групового, індивідуального);
- відсутність особистої участі учителя в роботі;
- розумові та фізичні зусилля учнів, спрямовані на досягнення мети;
- результати роботи.
На думку інших педагогів, одним із представників яких є П.І. Підкасистий: «Самостійна робота – це такий засіб навчання, який:
- у кожній конкретній ситуації засвоєння відповідає конкретній дидактичній меті і завданню;
Форму самостійних завдань бажано урізноманітнювати, щоб працювали різні види сприймання і пам’яті: зорова, слухова, моторна. Не варто перевантажувати якийсь один вид сприймання.
Результативність самостійної роботи залежить від того, як учень зуміє поєднати способи виконання завдань: усні з письмовими, фронтальні з індивідуальними. ». Щоб завдання були посильними й містили певні труднощі, їх необхідно поступово і ускладнювати та індивідуалізувати. Це ж стосується і форм роботи на уроці (індивідуальної, групової та фронтальної):
Індивідуальна.
Переваги:
• високий рівень самостійності;
• відповідає розвитку і здібностям;
• диференційований підхід;
• контроль, перевірка, оцінка.
Недоліки:
• учні не спілкуються, не обмінюються досвідом.
Групова.
Переваги:
• спільна мета завдань для групи;
• спільні зусилля;
• спільне планування;
• обговорення;
• взаємодопомога;
• взаємоперевірка.
Недоліки:
• контроль знань;
• вивчення нової теми;
• дисципліна.
Фронтальна.
Переваги:
• одночасне виконання завдання;
• постановка проблемних питань;
• одночасне керівництво всіма учнями й колективним пошуком.
Недоліки:
• не враховуються індивідуальні характеристики учнів;
• рівень попередньої підготовленості;
• пізнавальні інтереси й можливості.
Ефективність самостійної роботи значною мірою залежить від способу постановки завдання. Бажано, щоб інструктаж був детальним, особливо коли учням пропонують самостійно вивчити новий матеріал. Якщо вказівки мають загальний характер, варто оформити їх у вигляді пам’ятки, яку вивішують на дошці.
Найчастіше школярам потрібно керівництво вчителя, коли вони опановують новий вид роботи. У цьому разі корисно записати рекомендований план міркування в індивідуальних картках чи на дошці.
Плануючи завдання для самостійної роботи, вчитель враховує можливості кожного виду роботи і його відповідність меті уроку. Неправильне визначення часу на самостійну роботу може спричинити перебудову наміченого вчителем плану уроку.
Особливо докладно слід проінструктувати перед першими роботами з опису клімату, річок, природних зон, населення, політичної карти, областей.
Самостійні роботи з картою, підручником і додатковою літературою.
Будь-яка самостійна робота проводиться на основі якого-небудь посібника, тому необхідно мати на увазі класифікацію самостійних робіт із джерел знань. У даному випадку можна виділити наступні види самостійних робіт:
самостійна робота з географічною картою;
самостійна робота з підручником та іншою літературою.
Самостійна робота з географічною картою.
Характерною рисою уроку географії є організація предметно-практичної діяльності, у процесі якої формуються обов’язкові навички й уміння, у тому ж числі й уміння працювати з картою.
Географічна карта – це альфа й омега географії. Уміння самостійно читати карту дозволяє успішно вивчати програму курсу, підвищує зацікавленість учнів.
У використанні географічних карт виділяють наступні головні напрямки:
вивчення структурних явищ, одержання нових характеристик і показників;
вивчення взаємозв’язку між різними явищами;
дослідженнями природних ресурсів і виробничих сил;
вивчення території з метою її освоєння для промислового, енергетичного, цивільного будівництва, сільськогосподарського освоєння земель, розвиток туризму;
дослідження з охорони природи і навколишнього середовища.
Для кожного з цих напрямків характерні ті чи інші способи вивчення карт. Наприклад, візуальний і описовий – найвідоміші і доступні засоби роботи з картою. За допомогою способів роботи можна виявляти ті чи інші явища на карті, встановлювати особливості їхнього розміщення й взаємозв’язку.
Від класу до класу треба підвищувати рівень складності в роботі з картою.
У 6-ому класі учні повинні вміти по фізичних картах визначати координати, напрямки, відстані, правильно показувати фізико-географічні об’єкти, відзначати їх на контурній карті, складати описи.
У 7-ому класі пізнавальна діяльність учнів ускладнюється. Вони повинні вміти читати, аналізувати і зіставляти загально географічні і тематичні карти, встановлювати зв’язку й закономірності, пояснювати особливості природних умов окремих територій, складати характеристики компонентів природи.
У 8-9 класах учням пропонується самостійно працювати з картами різного змісту й масштабу: вибирати потрібну карту для відповіді, вільно на рівні навичок користатися легендою карти, складати карти, пояснювати географічні зв’язки між компонентами природи, оцінювати природні умови і природні ресурси територій.
етрадиційні форми роботи на уроках географії
Підготувала вчитель географії
Загальноосвітньої середньої школи
І-ІІ ступенів села Великосілля
Гусак Леся Миколаївна
Школа не може не зазнавати змін, які диктує ХХІ століття. Вона мусить готувати молодих творчих менеджерів, лідерів, здатних оцінити минуле і творити краще майбутнє. А для цього недостатньо орієнтуватись на передачу і засвоєння досвіду, накопиченого людством. Важливішим стає вміння в лавиноподібному потоці інформації віднайти потрібну, вміти з нею працювати, а не просто накопичувати суму енциклопедичних знань.
Найважливішим завданням школи є навчити дитину мислити. Адже більшість проблем, що виникають у науці, техніці, культурі, мають відкритий характер і тому не мають однозначного і простого вирішення. Якщо вчитель хоче, щоб на його уроках було цікаво, учні не нудьгували і відчували, що не гають часу даремно, він повинен давати учням можливість приймати рішення, критикувати, висловлювати свої думки, робити вибір. Існує ціла гама технік, які дають таку можливість.
Реальний світ вимагає співпраці, колективного розв’язання проблем, Навчити, як давати собі раду, як ефективно діяти в групі, є життєво необхідним. Досвід показує, що навчання окремої особи підсилюється співпрацею. Ділитись ідеями, зрозуміло пояснювати одне одному свої погляди, вміти знайти компроміси і зробити висновки – це вже освіта .
Нестандартні уроки - завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутими, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповіді своїх однокласників. Ефективність нетрадиційних форм навчання і позитивне ставлення до них школярів є безперечними.
У своїй практиці застосовую деякі нестандартні форми проведення уроків та позакласних заходів з географії. Вони викликають жвавий інтерес в учнів, зацікавлюють своєю новизною. Ці дидактичні знахідки дозволяють розширити та розвинути творчо- пошукові здібності учнів. Нетрадиційні форми навчання бажано застосовувати регулярно під час вивчення кожної великої теми. Саме за таких умов в учнів будуть сформовані необхідні вміння і навички щодо їх організації і проведення.
Нестандартні уроки - завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутими, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповіді своїх однокласників. Ефективність нетрадиційних форм навчання і позитивне ставлення до них школярів є безперечними.
Згідно з сучасною методикою викладання навчального матеріалу в школі, існують такі типи нестандартних уроків: урок – дослідження, урок – ділова гра, урок – конференція, урок - змагання, урок типу КВК, театралізований урок, урок – консультація, урок – захист проектів, урок – семінар, літературна скарбниця, аукціон знань, урок - інтерв’ю, урок - дослідження, урок – дискусія, урок – казка,
У своїй практиці застосовую деякі нестандартні форми проведення уроків та позакласних заходів з географії. Вони викликають жвавий інтерес в учнів, зацікавлюють своєю новизною. Ці дидактичні знахідки дозволяють розширити та розвинути творчо- пошукові здібності учнів. Нетрадиційні форми навчання бажано застосовувати регулярно під час вивчення кожної великої теми. Саме за таких умов в учнів будуть сформовані необхідні вміння і навички щодо їх організації і проведення.
Нестандартні уроки - завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутими, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповіді своїх однокласників. Ефективність нетрадиційних форм навчання і позитивне ставлення до них школярів є безперечними.
Згідно з сучасною методикою викладання навчального матеріалу в школі, існують такі типи нестандартних уроків: урок – дослідження, урок – ділова гра, урок – конференція, урок - змагання, урок типу КВК, театралізований урок, урок – консультація, урок – захист проектів, урок – семінар, літературна скарбниця, аукціон знань, урок - інтерв’ю, урок - дослідження, урок – дискусія, урок – казка, уроки - творчі звіти, уроки – конкурси, бінарні уроки, уроки – узагальнення, уроки – фантазії, уроки – ігри, уроки - "суди", уроки - пошуки істини, уроки – концерти, уроки – діалоги, уроки - рольові ігри, уроки – конференції, міжпредметні уроки, уроки – екскурсії, уроки - ігри "Поле чудес", уроки - есе.
Все більшого поширення набувають такі нетрадиційні форми проведення занять, як вікторини, рольові ігри, ділові ігри, конференції, диспути, тощо.
Відомо, що розкриття творчих можливостей дитини найбільш успішно здійснюється в процесі взаємодії навчальної та ігрової діяльності. Ігри сприяють передачі способів набування знань, досвіду колективної і групової роботи. Дидактична гра - не самоціль, а засіб розвитку учня. На гру потрібно дивитися як на перетворювальну творчу діяльність у тісному зв'язку з іншими видами навчальної роботи.
Дидактичні ігри змушують учнів вносити в пізнавальну діяльність свій досвід і знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно. Тому можна стверджувати, що гра для дітей - це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. Як говорив видатний український педагог В.О. Сухомлинський , «у грі немає людей серйозніших, ніж малі діти». Гру називають королевою дитинства. За вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога.
Навчальна гра дозволяє досягти цілої низки важливих цілей:
1) дидактичних (формування й застосування нових ЗУН, розширення кругозору тощо);
2) розвиваючих (розвиток пам’яті, мовлення, розумових процесів, творчих здібностей);
3) виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності, навичок співробітництва та ін.).
Ігрова задумка. Як правило, її помітно в назві гри. Вона закладена в тому дидактичному завданні, яке необхідно розв'язати в навчальному процесі. Ігрова задумка часто має вигляд запитання чи загадок, що проектують хід гри. У будь-якому випадку вона надає грі пізнавальний характер і ставить перед учасниками певні вимоги до знань.
Правила гри визначають порядок дій і поведінку учнів у процесі гри, сприяють створенню на уроці ділових стосунків. Тому правила гри розробляються з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів.
Ігрові дії є важливою деталлю дидактичної гри, що регламентуються правилами, сприяють пізнавальній активності учнів, дають їм можливість проявити свої здібності, .застосувати набуті знання. Ігровими діями керує вчитель як керівник гри. Він спрямовує її в потрібне річище, при необхідності активізує хід її різноманітними прийомами, підтримує інтерес до її проведення.
Пізнавальний зміст гри - це дидактичні завдання. Вони сприяють засвоєнню знань і вмінь, які застосовуються під час розв'язання навчальної проблеми, поставленої грою.
Обладнання дидактичної гри включає настінні карти, атласи, таблиці, картини тощо.
Результат гри - це закінчення, розв'язання поставленого завдання. Воно дає учням морально - розумове задоволення. Для вчителя результат гри завжди вважається показником рівня досягнень учнів або в засвоєнні знань, або в їх застосуванні.
Під час дидактичних ігор дуже важливо стежити за збереженням інтересу до гри. За його відсутності або згасанні ні в якому разі не можна нав'язувати гру дітям, бо в цьому випадку гра втрачає своє дидактичне значення. Щоб зацікавити дітей дидактичними іграми, потрібно емоційно розповідати, привітно ставитись до дітей, підтримувати відстаючих. Тільки за таких умов учні навчаються з великим бажанням, що позитивно впливає на засвоєння ними географічних знань.
Дидактичні ігри є близькими до проблемних ситуацій, оскільки в них, як і в проблемних ситуаціях, може бути закладене завдання: дізнатися, розв'язати, здогадатись, довести.
Дидактичні ігри бувають кількох видів.
До першого виду належать головоломки, задачі географічного змісту, розв'язання яких потребує від учнів здогадки, що спирається на раніше засвоєні знання; до другого – чайнворди; до третього - кросворди і криптограми; до четвертого - вікторини, цікаві запитання, завданням яких є розкриття суперечностей між засвоєним і новим матеріалом; до п'ятого - загадки, ребуси і словесні ігри різноманітного характеру і змісту (усні чайнворди, розповіді про мандрівки тощо).
Організовуючи та проводячи дидактичні ігри, учитель має усвідомити їх стимулюючу роль в навчальному процесі.
Універсальні інтелектуальні ігри
Навчальна гра може тривати від декількох хвилин до цілого уроку й використовуватися на різних його етапах, а також у позакласній роботі. Особливістю запропонованих ігор є їхня універсальність, тобто будь – який учитель, незалежно від навчального предмету, що він викладає, та вікових особливостей учнів, зможе використати усі ці ігри, наповнивши їх своїм навчальним змістом.
Гра «Ланцюжок» нагадує всім відому з дитинства гру в міста, коли наступний гравець повинен сказати назву міста на ту букву, якою закінчилася назва попереднього міста (Донецьк – Київ – Вінниця і т. д.) ). Учні по черзі називають терміни ( будь – який шкільний предмет). Хто не знає, той вибуває з гри – «розриває» ланцюжок. Така гра може проводитись при закріпленні вивченого матеріалу, на підсумкових уроках.
«Так чи ні?» : Учитель загадує певний об’єкт (число, історичний факт, географічний об’єкт,
«Піраміда позитивних емоцій»: учень виходить в центр класу, простягає руку і повідомляє, про що він дізнався на уроці. За принципом добровільності виходять інші учні, поклавши свою руку на руки попередніх виступаючих, повідомляють про свій багаж знань.
«Озеро помилок»: учитель повідомляє, що в розповіді або при зачитуванні тексту будуть навмисно допущені ним помилки. Завдання учнів: помічати та відразу виправляти помилки.
«Аукціон» : група учнів або команда отримує предмет і розповідає про подію, особу, країну, до яких має відношення даний предмет.
Великий інтерес викликають в учнів географічні задачі в малюнках. Наприклад, за малюнком треба визначити назви річок, міст, окремих понять.
Чайнворди використовують для закріплення вивченого матеріалу за певною темою.
Більш складним видом дидактичних ігор вважаються кросворди.
Особливий підвищений інтерес в учнів викликали дидактичні ігри -завдання: вікторини, загадки, ребуси, словесні географічні ігри, які складаються з цікавих питань, дають простір для роздумів, тренують мислення і є своєрідним засобом введення учнів у нову тему. А тому, як висловився А.С.Макаренко, «педагог не може не гратися».
Методика проведення географічних вікторин.
Найдоступнішою з нетрадиційних форм є географічна вікторина, яку можна проводити з 6-го по 9-й клас включно. Є багато різних підходів та методик її проведення. Але можна виділити і загальні риси вікторини.
По-перше, це своєрідна гра, а не іспит. Основна її ознака – цікавість, тому питання повинні бути цікавими, викликати бажання «покопатися»в пам’яті, переглянути довідник (якщо запитання оголошені заздалегідь).
По-друге, до підготовки запитань для вікторини можна залучити дітей. Організація географічної вікторини потребує поділу учнівського колективу класу на кілька (дві і більше) приблизно однакових за можливостями груп (команд).
По-третє, дидактичною метою вікторини є: засобами гри повторити матеріал з теми або розділу; використовуючи проблемні ситуації, розвивати творчі здібності учнів, здатність до групової та самостійної роботи, формувати культуру спілкування, вміння аргументовано доводити власну думку, сперечатись; розвивати логічне мислення.
Географічні вікторини завжди підвищують інтерес до навчання, адже людина за своєю природою у будь-якому віці залишається гравцем.
На початку проведення перших вікторин необхідно пояснити учням правила гри. Для зручності можна обрати помічника або журі, які б могли стежити за регламентом та поетапно оцінювати змагання команд. Залежно від матеріально - технічної бази школи, під час вікторини бажано залучати технічні засоби навчання (музичні паузи, звукове оформлення окремих конкурсів, демонстрація слайдів, кінофрагментів тощо).
Перед проведенням вікторини вчитель пояснює її правила, націлює учнів на уважність і вміння слухати та поважати думки один одного. Для цього можна застосувати прийом "штрафних балів" - за неуважність і зайвий гамір.
Команди учні формують самостійно або за допомогою вчителя. Щоб гравці команди мали змогу вільно спілкуватися один з одним, парти розставляють довільно. Команди обирають назви і капітанів команд. Назва має бути пов'язана з темою, що вивчається.
Географічна карта – найбільший витвір людства
Карта є чудовим засобом пізнання, до неї
звертаються інженери, дослідники, агрономи й військові, вчителі й учні, і кожен із них знаходить потрібну відповідь на своє питання. Я вирішила, що основне, чому має навчитися учень на уроках географії – це вільне володіння картографічним матеріалом, уміння знайти необхідну інформацію у відповідних джерелах. Відомо, що викладання географії без використання карт дає слабкий ефект. Воно зводиться до опису, але не привчає учнів мислити й шукати відповіді.
У кабінеті є власноручно створені вчителем на листах ватману «пусті» карти материків, України, на яких ізолініями зображені лише контури берегової лінії та водних об’єктів. Учитель показує на будь-яку частину карти, а учні повинні написати або розповісти, що там знаходиться (форми рельєфу, гідрологічні об’єкти, міста – залежно від вивченої теми). Якщо учень може вільно «читати» карту, дати за нею повну характеристику об’єкта вивчення, може легко відшукати необхідну інформацію – моя мета як учителя географії досягнута.
Подобається дітям гра «Пошта». Наприклад, вивчається тема «Природні зони Африки». На настінній карті прикріплюю конверти у кожній природній зоні. Учні отримують пронумеровані «листи» - опис природної зони, рослин, тварин, клімату – і відправляють їх у відповідні, на їхню думку, конверти. Далі їх виймаємо, зачитуємо, аналізуємо, чи правильно вибрана «адреса».
Суть гри «Чи знаєш ти країну?» полягає в слідуючому, учитель на карті показує країну, а діти пишуть назву країни, столицю, материк, рослинний, тваринний світ, внутрішні води та інше. Перемагає той учень, який написав найбільше інформації.
Роль і місце нетрадиційних форм навчання у лекційно - практичній системі навчання.
Лекційно - практична система навчання передбачає виклад нового матеріалу (за лекціями або на уроках з елементами лекцій) великими блоками з використанням методу укрупнення дидактичних одиниць. Це означає відмову від чітко дозованої подачі матеріалу за принципом "новий урок - новий параграф", завдяки чому з'являється можливість більше часу відвести на проведення уроків - практикумів. Узагальнення і поглиблення знань, вивчення позапрограмового матеріалу відбувається на уроках - семінарах, конференціях, диспутах, інтегрованих уроках. Прогалини в знаннях ліквідовуються на уроках - консультаціях. На уроках корекції знань вдосконалюються прийоми викладання нового матеріалу. На спеціально відведених уроках контролюється і перевіряється якість знань, умінь і навичок учнів під час контрольних, самостійних робіт, тестування.
Уроки засвоєння нових знань, як правило, це уроки - лекції. На них учитель викладає матеріал за системою, великими блоками, застосовуючи зазначений метод укрупнення дидактичних одиниць (УДО), аналізує міжпредметні зв'язки, пояснює, яке значення цього матеріалу на практиці та яка його роль у вивченні географії. Тип лекції визначається темою і метою уроку.
Лекція може бути: вступною, настановчою, поточною, оглядовою.
За характером викладу: інформаційною, пояснювальною, лекцією-бесідою.
На шкільній лекції слід мати постійну інформацію про якість засвоєння учнями нового матеріалу. Перед лекцією і під час неї слід ставити перед учнями різні навчальні завдання: підготувати відповіді на контрольні запитання, довести окремі твердження, самостійно сформулювати висновки і наслідки за матеріалом, що засвоюється.
Коли починається урок, вчитель у вступному слові оголошує мету конференції. Потім доповідачі, або як ми їх назвали, оглядачі, займають свої місця за столом біля дошки. Перед кожним оглядачем є табличка, на якій записана тема його доповіді. Оглядачі виступали згідно регламенту не більше 5 хвилин. Всі інші учні були "журналістами", завданням яких було записати основні питання по ходу виступів і ставити запитання доповідачам.
Друга частина уроку, тобто запитання і відповіді, займає не більше 20 хвилин. Для прес-конференції, яка проводиться в межах одного уроку географії, цього часу достатньо, тому що учні дуже стомлюються. Вони спочатку роблять доповіді, потім відповідають на запитання, тобто довгий час знаходяться в напруженні, до якого ще не звикли.
На прес-конференціях, як правило, розглядається одна тема, з різних позицій. Прес-конференція дає можливість зрозуміти, які питання цікавлять учнів і враховувати це при плануванні навчальних тем.
Інтегровані уроки, на яких пояснюють учням новий матеріал і об'єднують з цією метою свої зусилля двоє і більше вчителів - предметників. Доцільно проводити такі уроки на теми, які вимагають максимального і глибокого встановлення міжпредметних зв'язків.
Ось лише приклади таких уроків: вчителі географії і біології можуть разом провести урок на теми: "Життя в океані", "Органічний світ Австралії"; вчителі географії та історії можуть провести урок на тему: "Формування території України. Історико - географічні області"; вчителі географії і хімії урок на тему: "Хімічна промисловість. Центри виробництва мінеральних добрив на Україні."