Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів 3 класу

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в

Сприймання усної інформації.

діалозі з огляду на ситуацію спілкування; [3 МОВ 1.1]

Робота над розумінням

сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною

діалогічного й монологічного

метою; [3 МОВ 1.1]

мовлення.

розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до

Сприймання і розуміння

прослуханої інструкції, настанови вчителя; [3 МОВ 1.1]

навчальних інструкцій, настанов.

передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді,

перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні); [3

Аналіз та інтерпретація

МОВ 1.2]

(розкриття змісту) почутого.

добирає заголовки до частин прослуханого тексту; [3 МОВ

Відтворення змісту прослуханого

1.2]

своїми словами.

визначає тему і мету усного повідомлення; [3 МОВ 1.4]

Визначення теми і мети почутої

вибирає     інформацію   з   почутого   з   певною   метою,

інформації.

використовує її для створення власних висловлень; [3

Вибір необхідної інформації з

МОВ 1.3]

почутого.

визначає     позицію   мовця,   погоджується   з    нею   або

Оцінювання усної інформації.

заперечує; [3 МОВ 1.5]

Вираження власної думки щодо

висловлює власні думки з приводу почутого, аргументує їх,

змісту прослуханого.

спираючись на власний досвід; [3 МОВ 1.6]

Практичне оволодіння

вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими

діалогічною формою мовлення,

життєвими ситуаціями; [3 МОВ 1.7]

етикетними нормами культури

аргументує свої думки під час розмови; [3 МОВ 1.6], [3

спілкування.

МОВ 1.7]

Створення усних монологічних

виявляє доброзичливе ставлення до думок інших;

висловлень (розповідь, опис,

дотримується етичних норм спілкування, правил етикету;

міркування, есе) самостійно та з

[3 МОВ 1.8]

опорою на дидактичні матеріали

вживає у процесі спілкування правильні форми звертань,

(даним початком, основною

слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання,

частиною або кінцівкою,

вибачення; [3 МОВ 1.7], [3 МОВ 1.8]

складеним планом).

формулює розгорнуту відповідь на поставлене запитання;

Використання виражальних

[3 МОВ 1.6]

засобів мови

доводить аргументовано свою думку; [3 МОВ 1.6]

будує     усне    зв’язне    висловлення    (розповідь,   опис,

міркування)   за     малюнком,   ситуацією   з   опорою на

допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними

словами, словосполученнями); [3 МОВ 1.6]

бере участь у створенні есе під керівництвом учителя; [3

МОВ 1.6]

використовує виражальні засоби мови; [3 МОВ 1.7]

висловлює власну думку про предмети, явища, події [3

МОВ 1.6]

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

дотримується загальних правил письма; [3 МОВ 3.1] дотримується пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку; [3 МОВ 3.1]

нарощує     швидкість   письма,   безвідривно   поєднуючи елементи букв та букви між собою; [3 МОВ 3.1] прискорює                        письмо в міру своїх психофізіологічних

можливостей, не спотворюючи форми букв та їх поєднань; [3 МОВ 3.1]

Розвиток навички письма. Дотримання графічних, гігієнічних і технічних правил письма.

Формування навички письма в графічній сітці в одну лінію.

Розвиток швидкості письма:

безвідривне поєднання елементів букв и, л, п; н, р, ф та 3-4 букв

пише розбірливо; [3 МОВ 3.1]

оформлює охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію; [3 МОВ 3.1]

дотримується абзаців, полів зошита; [3 МОВ 3.1]

записує слова в колонку; [3 МОВ 3.1]

обирає для оформлення повідомлення відповідний шрифт, розмір і колір букв тощо; [3 МОВ 3.1]

створює письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя; [3 МОВ 3.1], [3 МОВ 3.2]

висловлює своє ставлення до того, про що пише; [3 МОВ 3.1]

складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком, використовуючи інформацію з різних джерел; [3 МОВ 3.1]

будує текст-міркування за зразком та поданим початком; [3 МОВ 3.1]

письмово переказує текст розповідного змісту; [3 МОВ 3.1] використовує у власних текстах виражальні засоби мови; [3 МОВ 3.1]

оформлює власне висловлення так, щоб воно було грамотним (у межах вивченого) і зрозумілим; [3 МОВ 3.1] знаходить і акуратно виправляє у власному тексті помилки (графічні, орфографічні, граматичні, лексичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем; [3 МОВ 3.3]

обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, невеликій групі, визначає позитивні характеристики [3 МОВ 3.3]

між собою типу дим, мили, ориз, трив без викривлення графем.

Дотримання культури оформлення письмових робіт. Побудова зв’язних текстів (розповідь, опис, міркування). Письмове переказування тексту розповідного змісту.

Висловлення власного ставлення до змісту написаного.

Використання виражальних засобів мови.

Перевірка та редагування текстів. Обговорення письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає доступні медіатексти; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 2.1]

визначає мету простих медіаповідомлень; [3 МОВ 1.4], [3

МОВ 2.2]

інтерпретує     медіаповідомлення   на    основі   власного досвіду; [3 МОВ 1.4], [3 МОВ 2.2]

виділяє цікаву для себе інформацію; [3 МОВ 1.3] намагається       виявити     приховану     інформацію     в медіапродуктах; [3 МОВ 1.4]

пояснює свою реакцію на медіаповідомлення (як буде реагувати у відповідь); [3 МОВ 1.5]

створює прості медіапродукти (листівка, запрошення, sms-повідомлення, фотоколаж, книжечка тощо); [3 МОВ 1.7], [3 МОВ 3.2]

пояснює, кому і для чого призначені створені ним медіапродукти [3 МОВ 1.7]

Сприймання простих

медіатекстів, виявлення в них очевидних ідей та прихованої інформації.

Висловлення власного ставлення до медіаповідомлень.

Створення простих медіапродуктів

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

правильно вимовляє слова з апострофом, звуками [ґ],   ,       ,     ,

дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, ненаголошеними голосними [е], [и], подовженими приголосними звуками; [3 МОВ 4.1] правильно наголошує загальновживані слова; [3 МОВ 4.1] відтворює напам’ять український алфавіт; [3 МОВ 4.1]

Дослідження фонетичних закономірностей української мови.

Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні.

Застосування алфавіту.

розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери; [3 МОВ 4.1]

користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками; [3 МОВ 4.1]

пояснює пряме і переносне значення слів; [3 МОВ 4.1] добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім; [3 МОВ 4.1]

користується      навчальними    словниками    синонімів, антонімів; [3 МОВ 2.5]

розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює їх різні значення; [3 МОВ 4.1]

знаходить      і     пояснює    роль    синонімів,    антонімів, багатозначних слів у тексті; [3 МОВ 4.1]

доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова; [3 МОВ 4.2]

визначає і пояснює роль закінчення, кореня, префікса, суфікса в слові; [3 МОВ 4.1]

розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя); [3 МОВ 4.1]

пояснює, що таке орфограма; [3 МОВ 4.1]

розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх; [3 МОВ 4.1] правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, які перевіряються наголосом; [3 МОВ 4.1] користується орфографічним словником для перевірки написання   слів     з   ненаголошеними   [е],   [и], що не перевіряються наголосом; [3 МОВ 4.1]

правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с-); [3 МОВ 4.1]

розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить

до них питання; [3 МОВ 4.1]

розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки; [3 МОВ 4.1]

розрізняє іменники – назви істот і неістот, правильно ставить до них питання; [3 МОВ 4.1]

розрізняє власні і загальні іменники; [3 МОВ 4.1] записує власні іменники з великої букви; [3 МОВ 4.1] визначає рід іменників; [3 МОВ 4.1]

змінює іменники за числами; [3 МОВ 4.1]

доречно вживає іменники у власному мовленні; [3 МОВ 4.2]

розпізнає прикметники в тексті; [3 МОВ 4.1]

пояснює роль прикметників у мовленні; [3 МОВ 4.1]

будує словосполучення прикметників з іменниками, встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань; [3 МОВ 4.1]

змінює прикметники за родами і числами у сполученні з іменниками; [3 МОВ 4.1]

розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний; [3 МОВ 4.1]

вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення; [3 МОВ 4.2]

розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?; [3 МОВ 4.1]

правильно вимовляє, наголошує і записує числівники, які використовуються для запису дати в зошиті; [3 МОВ 4.1] правильно читає числові вирази; [3 МОВ 4.1]

розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання; [3 МОВ 4.1]

Користування          навчальними словниками.

Спостереження за лексичним значенням слова.

Вживання у власному мовленні слів різних лексичних груп (слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова).

Дослідження будови слова. Розрізнення форм слова і споріднених слів.

Дослідження орфограм, пов’язаних з будовою слова.

Спостереження за номінативною функцією іменників у мовленні. Розрізнення назв істот і неістот, власних і загальних іменників.

Визначення роду іменників. Змінювання іменників за числами.

Вживання іменників у власних висловленнях.

Дослідження ролі прикметників у мовленні.

Встановлення зв’язку прикметників з іменниками.

Змінювання прикметників за родами і числами.

Використання прикметників у власному мовленні.

Засвоєння правильної вимови і правопису найуживаніших числівників.

розрізнює часові форми дієслів; [3 МОВ 4.1] змінює дієслова за часами; [3 МОВ 4.1] правильно записує не з дієсловами; [3 МОВ 4.1]

добирає дієслова-синоніми, антоніми, з прямим і переносним значеннями і доречно вживає їх у власних висловленнях; [3 МОВ 4.1], [3 МОВ 4.2]

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів; [3 МОВ 4.1]

правильно      будує    і     записує    розповідні,    питальні, спонукальні, окличні і неокличні речення; [3 МОВ 4.1] правильно інтонує і записує речення зі звертанням; [3 МОВ 4.1]

використовує форми кличного відмінка під час звертань; [3 МОВ 4.1]

визначає в реченні головні (підмет і присудок) та другорядні (без поділу на види) члени речення; [3 МОВ 4.1] виділяє словосполучення в групі підмета і групі присудка; [3 МОВ 4.1]

встановлює зв’язок між головним і залежним словом у словосполученні; [3 МОВ 4.1]

встановлює граматичні зв’язки між словами в простому реченні за допомогою питань; [3 МОВ 4.1]

будує різні види простих речень; [3 МОВ 4.1] визначає в тексті зачин, основну частину і кінцівку; [3 МОВ 4.1]

розпізнає текс-розповідь, опис, міркування, есе; [3 МОВ 4.1]

розрізняє за характерними ознаками художні, науково- популярні та ділові тексти; [3 МОВ 4.1]

визначає тему і мету тексту; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 4.1] добирає заголовок відповідно до теми тексту; [3 МОВ 4.1] складає плану тексту; [3 МОВ 4.1]

дотримується абзаців у оформленні текстів на письмі; [3 МОВ 4.1]

використовує для зв’язку речень у тексті займенники, прислівники, близькі за значенням слова [3 МОВ 4.2]

Дослідження ролі дієслів у мовленні.

Змінювання дієслів за часами. Правопис не з дієсловами.

Вживання дієслів у власному мовленні.

Дослідження речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, зі звертаннями.

Визначення в реченні головних і другорядних членів.

Встановлення зав’язків між словами в словосполученні і реченні.

Побудова різних видів речень.

Дослідження будови тексту. Розрізнення різних типів і стилів текстів (художні, науково- популярні, ділові).

Визначення теми і мети тексту. Складання плану тексту

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Пізнаємо простір дитячого читання

Учень/учениця:

правильно називає та практично розрізнює фольклорні і авторські твори; [3 МОВ 2.2] співвідносить вивчені твори з відповідними жанрами (казка, вірш, художні і науково- художні оповідання; байка); [3 МОВ 2.1] самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань,

називає основні жанрові ознаки п’єси; [3 МОВ 2.1]

розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів; [3 МОВ 2.4]

називає основні теми прочитаного;

прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання; [3 МОВ 2.2], [3

МОВ 2.5]

розповідає епізоди з життя відомих письменників, про їхні твори, з якими неодноразово ознайомлювалися під час навчання; [3 МОВ 1.3]

вміє      розповісти    сюжети    кількох    казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок; виявляє ставлення    до прослуханого     і прочитаного; [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.4]

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси; [3 МОВ 2.5]

знаходить в них потрібну інформацію. [3 МОВ 2.5]

Доступний і цікавий дітям навчальний матеріал різноманітний за жанрами, персоналіями і джерелами здобуття інформації:

• усна народна творчість (малі фольклорні форми: лічилки, скоромовки, загадки, приказки, прислів’я; казки героїко фантастичні, легенди, байки, пісні);
• художні твори відомих українських і зарубіжних письменників:
• поезія (вірші пейзажні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; віршізагадки, акровірші);

проза (оповідання, уривки з повістей, казки; п’єси);

байки               (вірші               і               проза). Науково-художня, довідкова, література з різних джерел,тексти із ЗМІ.

Тематика дитячого читання:

твори про почуття дітей, їхні захоплення, мрії, взаємини в сім'ї, школі; про стан природи у різні пори року; ставлення до Батьківщини, рідної мови, народних традицій, про історію рідного краю, видатних людей; відкриття; про життя письменників, створення книг; медіатексти.

Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного

читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів у темпі, який дає змогу розуміти прочитане; [3 МОВ 2.1]

оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2]

оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2]

виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів (самостійно та з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2]

самостійно розуміє фактичний зміст текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.1], [3

МОВ 2.4]

застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту. [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2], [3

МОВ 2.4]

Формування і розвиток якісних характеристик навички читання вголос і мовчки: виконання вправ і завдань на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання.

Застосовування під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення).

Тлумачення значень незнайомих слів, висловів за допомогою виносок, тлумачного словника, а також спираючись на контекст.

Знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор.

Застосування різних видів читання: аналітичне

– для детального й поглибленого ознайомлення із змістом тексту (самостійно); вибіркове ‒ з метою знаходження потрібної інформації, фактів; переглядове – для загального ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя).

Взаємодіємо усно за змістом прочитаного

сприймає і розуміє усне висловлення, художній чи науково-художній текст; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.1]

уточнює інформацію;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.2]

відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ

1.3]

ставить запитання до усного повідомлення та за змістом прослуханого тексту; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3]

називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3]

вибирає інформацію з прослуханого тексту і пояснює чому зацікавила інформація; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3]

визначає тему сприйнятого на слух твору; бере участь у колективному обговоренні почутого;     зацікавлено   й    уважно   слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3] розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3] висловлює     власне    ставлення   до    змісту прослуханої текстової інформації; [3 МОВ 1.6]

Сприймання-розуміння усної інформації.

Аналіз та інтерпретація почутого.

• розвиток умінь запитувати і відповідати на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію; визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила;

• розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні;

Формування умінь висловлювати оцінювальні судження:

• вербалізація своїх перших вражень щодо прослуханого: що сподобалось, здивувало, який настрій викликав твір і т. ін.;
• висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті.

підтримує діалог з учителем, однокласниками на основі прослуханого; [3 МОВ 1.6], [3 МОВ 1.6], [3 МОВ 1.7]

користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування,

найважливіших правил літературної вимови. [3 МОВ 1.6], [3 МОВ 1.7]

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів

самостійно     читає,   практично   розрізнює

Сприймання і практичне розрізнення текстів

художні, науково-художні тексти, визначає їх

різних видів (художні, науково-художні).

особливості        та       мету      опрацювання,

перераховує      ознаки,     які     вказують    на

приналежність тексту   до   художнього   чи

науково-художнього; [3 МОВ 2.1], [3 МОВ

2.5]

відповідає на запитання щодо прочитаного

Дослідження побудови   і змісту художнього

твору; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.4]

тексту:

знаходить і пояснює зв’язки між реченнями,

1) смисловий і структурний аналіз тексту:

абзацами і частинами тексту; [3 МОВ 2.2], [3

– розвиток  умінь відповідати на запитання за

МОВ 2.4]

змістом прочитаних текстів;

самостійно визначає послідовність подій у

– знаходження в тексті зв’язків між реченнями,

творі; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.4]

абзацами і частинами тексту та пояснення їх;

самостійно складає план до невеликих за

– самостійне визначення послідовності подій у

обсягом і нескладних за будовою художніх

творі;

текстів; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.6]

– самостійне   складання   простого   плану   до

користується     планом   і   малюнками   для

невеликих за обсягом і нескладних за будовою

переказу прочитаного;

оповідань;

установлює      (із     допомогою    вчителя    і

–      користування     планом     для     переказу

самостійно) причиново-наслідкові зв’язки; [3

прочитаного твору;

МОВ 2.2]

– установлення причиново-наслідкових зв’язків;

визначає у творах елементи розповіді, описи;

– формування   уміння   розрізняти   у   творах

[3 МОВ 2.2]

елементи розповіді, опису;

визначає у структурі епічного твору початок,

–   орієнтування   у   структурі   тексту:   зачин

основну     частину,   кінцівку;    пояснює   їх

(початок), основна частина, кінцівка;

взаємозв’язок після аналізу твору; [3 МОВ

– формування умінь знаходити в тексті слова,

2.2]

вислови,    речення,   які    є    ключовими   для

самостійно      знаходить    слова,    вислови,

розуміння тексту, характеристики персонажів;

речення, які є ключовими для розуміння

самостійно визначати тему твору та основну

подій,            характеристики         персонажів

думку з   допомогою   вчителя;   співвідносити

(самостійно та з допомогою вчителя); [3 МОВ

головну   думку   прочитаного   із   заголовком,

2.2], [3 МОВ 2.3]

прислів’ям, ілюстраціями;

самостійно визначає тему твору; основну

– розвиток   умінь   застосовувати   різні   види

думку – з допомогою вчителя; [3 МОВ 2.4]

переказу   відповідно   до    мети   (докладний,

самостійно      переказує    текст    (детально,

стислий, вибірковий);

стисло, вибірково); [3 МОВ 2.7]

2) дослідження засобів художньої виразності:

розпізнає, називає,  виділяє в художньому

– розвиток умінь виділяти в тексті яскраві, точні,

тексті яскраві,   образні   вислови,   художні

образні вислови, художні описи, з’ясовувати їх

описи природи, зовнішності людини, інших

роль у творі: допомагають передати загальну

живих істот; пояснює їх роль у творі; [3 МОВ

емоційну тональність твору, відтворити в уяві

2.2], [3 МОВ 2.3]

картини природи, її стан, місце події; показати

знаходить у тексті самостійно і з допомогою

зміну емоційного настрою персонажів та ін.;

вчителя слова, які мають переносне значення,

– розширення і поглиблення уявлень про епітет,

порівняння, епітети, метафори (без вживання

порівняння, метафору; їх роль у тексті;

термінів);      пояснює    їх    роль    у    тексті,

– самостійне знаходження у тексті слів, що

використовує у власному мовленні; [3 МОВ

мають переносне значення, пояснення їх значень

2.2], [3 МОВ 2.3]

на прикладах;

визначає     з    допомогою   вчителя   настрій,

– використання у власному мовленні засобів

загальну тональність твору; [3 МОВ 2.4]

художньої виразності;

розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично); [3 МОВ 2.1]

самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; [3 МОВ 2.1] визначає         жанрові       ознаки       героїко- фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя; [3 МОВ 2.1]

самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є позитивними, а які негативними; [3 МОВ 2.3] самостійно ставить запитання до тексту; [3 МОВ 2.4]

висловлює здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій (до і під час читання); [3 МОВ 2.1]

розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.3], [3 МОВ

2.4]

висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.4]

самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни; [3 МОВ 2.2]

визначає тему прочитаного тексту; [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2]

виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу; [3 МОВ 2.6]

поділяє текст на смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює новий науково-пізнавальний матеріал (з допомогою вчителя);

самостійно складає словесний, малюнковий план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою науково-художніх текстів;

передає зміст тексту; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ

2.6]

перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці); [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.6] висловлює         особисте       ставлення       до прочитаного. [3 МОВ 2.4]

– формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору;

3) дослідження жанрових особливостей:

• розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися;

• розширення та поглиблення знань та умінь про жанрові особливості казок про тварин, віршів (наявність рими, ритму, поділ на строфи без вживання терміну), оповідань;
• спостереження за структурними особливостями героїко-фантастичних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.), байок (невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній,           алегоричній           формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки), п’єс (драматичний твір, написаний для вистави);
• розвиток умінь правильно визначати і називати головного персонажа твору, аналізувати їхні вчинки, мотиви поведінки;

4) діалогічна взаємодія з текстом:

• розвиток умінь самостійно ставити запитання за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору;

• розвиток умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій з опорою на заголовок, ілюстрації, ключові слова; шляхом відповідей на запитання, які виникають у читача по ходу вдумливого читання твору;
• ставлення письменника до зображуваних подій і вчинків персонажів;
• розвиток умінь висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів, описів у художньому творі.

Дослідження побудови і змісту науково- художнього тексту.

• орієнтування у фактичному змісті твору, знаходження і пояснення слів-термінів;

− самостійне визначення теми науково- художнього тексту;

• формування умінь виділяти, усвідомлювати зміст графічного матеріалу: схем, таблиць, діаграм; пояснювати, до яких частин тексту вони відносяться;
• розвиток умінь самостійно здійснювати смислову компресію текстового матеріалу: визначати і поділяти текст на смислові частини, добирати заголовки, складати словесний і малюнковий план, відтворювати зміст тексту з опорою на види плану;
• формування умінь створювати нескладні схеми, таблиці з метою ілюстративного супроводу відповідного текстового матеріалу (з допомогою вчителя);

– розвиток умінь висловлювати власне ставлення до змісту: пояснювати, які факти в

науково-художньому        тексті        зацікавили найбільше, чим саме; що було новим та ін.

Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою

практично      розрізняє    дитячі    книжки    з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання; [3 МОВ 2.5], [3 МОВ 2.4] самостійно       розглядає      та      прогнозує орієнтовний     зміст   незнайомої   книжки з опорою на ключові слова, ілюстративний та довідково-інформаційний апарат; [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.5]

пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати; формулює свій читацький запит у бібліотеці; [3 МОВ 2.1], [3

МОВ 2.5]

самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі; [3 МОВ 2.5]

користується     під    час    вибору   книжок, різними інформаційними ресурсами дитячої бібліотеки     (самостійно   та    з   допомогою дорослого); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.5] висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку; [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.4] складає короткий відгук на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя). [3 МОВ 3.1], [3

МОВ 3.3]

Розрізнення дитячих книжок, які містять різножанрові, різнотематичні художні твори, науково-пізнавальні тексти, довідкову літературу, дитячу періодику.

Прогнозування орієнтовного змісту дитячої книжки з опорою на ключові слова, структурні елементи книжки, опрацьовані в попередніх класах, а також на анотацію, відомості про письменника, заголовки розділів (наприклад, в повісті-казці); вербалізація своїх припущень у короткому зв’язному висловленні.

Формування умінь усно оформляти свій читацький запит за таким алгоритмом: автор, назва книжки, енциклопедії; тема читання.

Усвідомлений вибір дитячої книжки (книжок) з числа запропонованих бібліотекарем; вибір потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки (із застосуванням знання алфавіту).

Користування різнотематичними книжковими виставками, рекламними плакатами, Інтернет- ресурсами бібліотеки.

Розвиток умінь висловлювати власні враження щодо прочитаної книжки: ділитися з однолітками, дорослими думками, що саме найбільше          сподобалося;         переконливо пояснювати, чому цю книжку варто прочитати, чим вона цікава, які емоції викликала, які події, описані в книжці, нагадали ситуації із власного життєвого досвіду та ін.

Навчання складати короткий відгук на прочитану книжку за алгоритмом.

Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією

знає і пояснює значення поняття медіа; [3 МОВ 2.2]

розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації; [3 МОВ 2.2]

аналізує медіатексти за крите-ріями-факти і судження про них; [3 МОВ 2.2]

формулює висновки за прочитаним, побаченим; [3 МОВ 2.2]

знає правила безпечної поведінки в Інтернеті;

створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір; [3 МОВ 2.7], [3 МОВ

2.3], [3 МОВ 2.1]

пояснює роль ілюстрації як джерела розуміння тексту. [3 МОВ 2.4]

Сприймання, аналіз, інтерпретація, рефлексія різних видів медіа-продукції: візуальної (текст, малюнок, фотографія);

аудіальної (музика, радіо) ; аудіовізуальні (ТБ, кіно, анімація Інтернет, гаджети);

практичні роботи з ілюстрування медіатекстів; створення медіапродуктів до важливих дат і подій (в країні, в родині, класі).

Рольові ігри: диктор, журналіст, розповсюджувач візуальної інформації.

Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти

придумує словесну картину за прочитаним твором; [3 МОВ 2.7]

виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного;

Завдання на розвиток уяви в зв’язку з прочитаним, власними спостереженнями; вправи на комбінування, акцентування якоїсь виразної, незвичайної ознаки; заохочення до

доповнює тексти (за орієнтирами вчителя);

продовжує діалог; [3 МОВ 2.7]

придумує текст за аналогією до прочитаного;

творчо переказує прочитане. [3 МОВ 3.1], [3

МОВ 3.4], [3 МОВ 3.2]

відкриття невидимих і непочутих у процесі читання дійств;

Інтерпретація ілюстрацій до текстів; придумування словесних картин;

аналіз тексту (абзацу) з метою його доповнення, розширення (з допомогою вчителя); пошуку незвичних образів, слів; висловів; створення ситуацій вибору учнями творчих завдань за темою уроку.

Індивідуальне і колективне складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; практичне засвоєння (у співпраці з вчителем) прийомів складання казок, загадок, лічилок; (ігрові ситуації за прочитаним; «Живі» картини, сценки, інсценізація текстів); виконання

творчих завдань на основі сприймання різних творів мистецтва (з допомогою вчителя).

Комунікативні види мовленнєвої діяльності

Комунікативні уміння

Рівні та дескриптори володіння іноземною мовою відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти:

вивчення, викладання, оцінювання

3 – 4 класи

A1

Рецептивні

Сприймання на слух

Розуміє повільне та чітке мовлення з довгими паузами задля полегшення усвідомлення змісту почутого.

Розуміє конкретну інформацію (наприклад, про місце або час) у знайомому повсякденному контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

Зорове сприймання

Розуміє дуже короткі, прості тексти, читаючи їх пофразово, впізнаючи знайомі імена, слова та основні фрази, перечитуючи за потреби.

Інтеракційні

Усна взаємодія

Взаємодіє у простий спосіб, але комунікація повністю залежить від повторення в уповільненому темпі, перефразування та доповнення.

Ставить і відповідає на прості запитання, ініціює і вербально реагує на прості твердження, які стосуються нагальних потреб і дуже знайомих тем.

Писемна взаємодія

Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкет або записці, використовуючи словник.

Онлайн взаємодія

Встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.

Розміщує прості онлайн вітання, вживаючи основні формульні вирази.

Розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн перекладачем.

Продуктивні

Усне продукування

Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина, національність)

Писемне продукування

Надає базову інформацію в письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим використанням словника.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах тисячі; [3 МАО 4.2]

Нумерація чисел у межах тисячі.

читає і записує числа, утворює числа різними способами; [3

МАО 4.2]

визначає розрядний склад трицифрового числа; [3 МАО 4.2]

визначає загальну кількість сотень, десятків, одиниць у числі;

[3 МАО 4.2]

подає числа у вигляді суми розрядних доданків; [3 МАО 4.2]

порівнює числа різними способами; [3 МАО 4.2]

виконує додавання та віднімання, множення і ділення на основі

нумерації чисел; [3 МАО 4.3]

володіє навичкою усного додавання і віднімання круглих чисел;

[3 МАО 4.3]

обчислює усно зручним для себе способом; [3 МАО 4.3]

володіє навичкою письмового додавання і віднімання чисел у

Додавання і віднімання чисел у

межах 1000; [3 МАО 4.3]

межах 1000.

прогнозує результат додавання та віднімання, [3 МАО 1.3]

перевіряє правильність обчислень; [3 МАО 3.3], [3 МАО 3.4] розуміє сутність арифметичних дій множення і ділення; [3 МАО 4.1]

застосовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між діями множення і ділення; правила

множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел, множення на 10; [3 МАО 3.2], [3 МАО 4.3]

володіє навичкою табличного множення і ділення; [3 МАО 4.3] володіє навичкою позатабличного множення і ділення чисел у межах тисячі; [3 МАО 4.3]

виконує ділення з остачею; [3 МАО 4.3] розуміє, що остача має бути меншою за дільник; [3 МАО 4.3]

перевіряє правильність ділення з остачею; [3 МАО 3.3], [3

МАО 3.4]

застосовує прийоми раціональних обчислень; [3 МАО 3.2] прогнозує результат множення і ділення, [3 МАО 1.3] перевіряє правильність обчислень; [3 МАО 3.3], [3 МАО 3.4] розуміє сутність кратного порівняння чисел; [3 МАО 4.3] обчислює результат кратного порівняння чисел; [3 МАО 4.3] знаходить число, яке у кілька разів більше/менше за дане; [3 МАО 4.3]

застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій; [3 МАО 4.8]

розуміє спосіб утворення частини як однієї з кількох рівних частин цілого; [3 МАО 4.2]

розуміє поняття чисельник і знаменник дробу; [3 МАО 4.1] читає і записує частини у вигляді дробу з чисельником 1; [3 МАО 4.2]

порівнює дроби з чисельником 1 за допомогою засобів наочності; [3 МАО 4.2]

застосовує в обчисленнях правило знаходження частини від числа та числа за величиною його частини [3 МАО 3.2], [3 МАО 4.3]

знає одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дециметр, метр); маси (кілограм, центнер), місткості (літр); часу (доба, тиждень, година, хвилина, секунда), проміжки часу (місяць, рік) та співвідношення між ними; [3 МАО 1.1], [3 МАО 4.7] користується знанням співвідношень між величинами у

навчально-пізнавальних і практичних ситуаціях; [3 МАО 4.3] вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час; [3 МАО 4.2], [3 МАО 4.7]

обирає доцільну мірку для вимірювання величини; [3 МАО 4.7] користується для вимірювання величин інструментами, приладами та іншими засобами; [3 МАО 4.7]

перетворює величини, виражені в двох одиницях найменувань; [3 МАО 4.3], [3 МАО 4.7]

виконує арифметичні дії з іменованими числами; [3 МАО 4.3]

визначає в навчальних і практичних ситуаціях групи взаємопов’язаних величин; [3 МАО 1.2]

розуміє, що ситуація купівлі – продажу описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: ціна, кількість, вартість; [3 МАО 1.2]

розуміє, що робота описується за допомогою трійки

взаємопов’язаних величин: продуктивність праці, час роботи, загальний виробіток; [3 МАО 1.2]

застосовує для розв’язування практичних задач правила знаходження однієї з величин за двома відомими іншими; [3 МАО 1.2]

користується знанням залежності між величинами у навчальних і практичних ситуаціях, [3 МАО 1.2]

Множення і ділення чисел.

Табличне множення і ділення. Особливі випадки множення і ділення.

Позатабличне множення і ділення.

Відношення кратного порівняння. Збільшення або зменшення числа у кілька разів.

Знаходження невідомого

компоненту множення і ділення.

Частини величини. Дріб з чисельником 1.

Порівняння дробів з чисельником 1.

Знаходження частини від числа. Знаходження числа за величиною його частини.

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Дії з величинами.

Групи взаємопов’язаних величин. Взаємопов’язані величини, які характеризують ситуацію купівлі – продажу; роботу.

прогнозує очікуваний результат; [3 МАО 1.3]

зіставляє одержаний результат із прогнозованим; [3 МАО 3.3] розуміє сутність периметра многокутника; [3 МАО 4.7], користується формулою обчислення периметра прямокутника (квадрата) в навчальних і практичних ситуаціях [3 МАО 4.3]

Залежність величин. Периметр многокутника.

Периметр прямокутника (квадрата).

Вирази, рівності, нерівності, рівняння

читає і записує математичні вирази, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів; [3 МАО 2.1], [3 МАО

4.8]

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами; [3 МАО 4.8]

розрізняє істинні та хибні числові рівності й нерівності; [3 МАО 4.8]

знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви; [3 МАО 4.3], [3 МАО 4.8] застосовує правила порядку виконання дій під час обчислень значень виразів без дужок та з дужками; [3 МАО 4.3]

розуміє сутність понять «рівняння», «розв’язок рівняння»; [3 МАО 4.8]

розв’язує рівняння на основі правил знаходження невідомого компоненту арифметичної дії та іншими способами; [3 МАО 4.8]

розрізняє числові нерівності та нерівності зі змінною; [3 МАО 4.1], [3 МАО 4.8]

знаходить окремі розв’язки нерівності зі змінною зручним для себе способом [3 МАО 4.3], [3 МАО 4.8]

Математичні вирази: числові і буквені.

Числові рівності і нерівності.

Правила порядку дій у числових виразах.

Рівняння. Розв’язок рівняння.

Нерівності зі змінною. Розв’язки нерівності зі змінною.

Геометричні фігури

орієнтується на площині і в просторі, рухається за визначеним маршрутом; планує маршрут пересування; [3 ГІО 2.1]

співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур; [3 МАО 4.5]

називає елементи геометричних фігур; [3 МАО 4.5]

моделює геометричні фігури; [3 МАО 4.6]

будує прямокутник/квадрат; [3 МАО 4.6]

розрізняє коло і круг, позначає на рисунку елементи кола і круга (центр, радіус, діаметр); [3 МАО 4.5]

будує за допомогою циркуля коло [3 МАО 4.6]

Геометричні фігури на площині і у просторі.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості і складені сюжетні задачі, задачі з геометричним змістом, компетентнісно зорієнтовані задачі; [3 МАО 3.1], [3 МАО 2.3]

розв’язує задачі на знаходження четвертого пропорційного, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу; [3 МАО 1.2], [3 МАО 2.3]

складає вираз до задачі з буквеними даними; [3 МАО 2.2], [3 МАО 4.8]

розв’язує прості задачі на визначення тривалості події; [3 МАО 3.1], [3 МАО 2.3]

розуміє сутність процесу і складає обернені задачі до даної задачі; [3 МАО 2.3]

створює допоміжну модель задачі різними способами; [3 МАО 2.1]

обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання задачі; [3 МАО 3.1]

планує розв’язування /розв’язання задачі; [3 МАО 2.2]

створює математичну модель задачі; [3 МАО 2.3]

Прості та складені сюжетні задачі. Типові задачі.

Задачі геометричного змісту.

Компетентнісно зорієнтовані задачі. Задачі з буквеними даними.

Задачі і дослідження на визначення тривалості події, часу початку та закінчення.

Обернені задачі.

Процес розв’язування задачі.

перевіряє правильність розв’язку задачі: складає і розв’язує обернену задачу, розв’язує задачу іншим способом тощо; [3 МАО 3.2], [3 МАО 3.4]

складає сюжетні задачі; [3 МАО 1.2]

виконує елементарні дослідження математичних залежностей з допомогою вчителя; [3 ПРО 1.1 – 1.6]

використовує досвід математичної діяльності під час виконання дослідницьких завдань міжпредметного характеру,

роботи над навчальними проектами, у проблемних ситуаціях повсякденного життя [3 ПРО 1.1 – 1.6]

Навчальні дослідження.

Робота з даними

читає нескладні таблиці, зчитує дані з графів, схем, діаграм; [3 МАО 2.1], [3 ІФО 1.2]

обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; [3 МАО 2.3]

вносить дані до таблиць; [3 МАО 2.1]

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач [3 МАО 2.1], [3 МАО 2.3], [3 ІФО 1.2]

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Додаткові теми:

Раціональні способи позатабличного множення і ділення. Ознаки подільності на 2 та 5. Ознака подільності на 10.

Розв’язування рівнянь, в яких права частина або один з компонентів поданий числовим виразом. Розв’язування рівнянь, в яких один з компонентів поданий виразом зі змінною.

Розв’язування нерівностей зі змінною.

Складені задачі, що містять збільшення або зменшення числа на/у кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі.

Складені задачі з буквеними даними.

Розв’язування складених сюжетних задач алгебраїчним методом. Нестандартні задачі. «Магічні фігури».

Добудовує лінійні діаграми.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Людина

знає, що спільного та чим відрізняється людина від інших живих істот (мислення, мова, праця, спілкування і взаємодія з іншими людьми) [3 ГІО 2.2]

розповідає про частини тіла людини, їх значення; правила догляду за ними;

[3 ПРО 1.1], [3 ПРО 4.3],

володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування [3 СЗО 2.3], [3 СЗО

4.5]

Людина – частина природи і суспільства. Організм людини.

Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Гігієнічні навички. Навички самообслуговування.

називає умови здорового способу життя (харчування, турбота про здоров’я, уникнення шкідливих звичок); [3 СЗО 2.3], [3 СЗО 3.1], [3 СЗО

3.3]

пояснює, як змінюється людина упродовж життя, наводить приклади з власного досвіду; [3 СЗО 3.2] пояснює, як суспільні групи (сім’я, дитячий колектив, друзі) впливають на розвиток людини [3 СЗО 4.3], [3 СЗО 4.7]

Розвиток людини протягом життя: від малюка до дорослої людини.

Здоровий спосіб життя, турбота про здоров’я.

виявляє інтерес до своєї зовнішності, розповідає про себе, свої захоплення; прагне до акуратності

розпізнає риси характеру і дає їм оцінку;

[3 ГІО 6.1]

називає риси характеру, які сприяють і ті, що заважають досягненню успіху в житті, спілкуванню з іншими; [3 ГІО 8.2]

пояснює, як досягнення мети залежить від наполегливості й старанності [3 ГІО 7.2]

Зовнішність людини.

Риси характеру, які сприяють досягненню успіху в житті, забезпечують дружні взаємини з іншими, повагу (чесність, працьовитість, щедрість, чемність, чуйність). Риси характеру, що заважають досягненню успіху, спілкуванню

(лінощі, неуважність, байдужість, нетовариськість).

Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка.

володіє прийомами планування робочого часу, тренування уваги, пам’яті;

[3 СЗО 4.1]

підтримує порядок на робочому місці; [3 СЗО 1.1]

виявляє пізнавальну активність на уроках; [3 СЗО 4.1]

співпрацює і взаємодіє з іншими у різних ситуаціях (навчання, гра) [3 СЗО 2.3],

[3 ГІО 8.1]

Навчання як складова життєвого успіху. Уміння вчитися.

Планування робочого часу. Взаємодія та співпраця з іншими.

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).

• Тренування уваги, пам’яті (прийоми, алгоритми, вправи).

Людина серед людей

називає правила поведінки у сім’ї, школі, громаді; [3 СЗО 2.3], [3 ГІО 8.1], [3 ГІО 8.2]

розуміє почуття відповідальності перед родиною [3 ГІО 6.2]

Сім’я. Склад сім’ї. Історія роду. Розподіл прав і обов’язків у сім’ї. Дозвілля у сім’ї.

Родинні стосунки між поколіннями. Небезпечні ситуації в школі, вдома, на вулиці.

Турбота про тих, хто її потребує.

пропонує вирішення посильних проблем школи, громади; [3 СЗО 2.1], [3 ГІО 8.1]

співпрацює і взаємодіє з іншими у збереженні традицій школи; [3 ГІО 7.1]

виявляє інтерес до пізнання і збереження традицій школи; [3 ГІО 7.1]

розуміє переваги доброго ставлення до інших на прикладах вияву таких якостей: чесність, доброзичливість, подільчивість, працьовитість, ввічливість на противагу хитрощам, байдужості, жадібності, лінощам, безкультурності; [3 СЗО 1.4] вирішує конфлікти мирним шляхом;

[3 СЗО 4.4]

дотримується правил шкільного розпорядку; правил поведінки під час шкільних і громадських

заходів [3 ГІО 2.3]

Школа. Правила шкільного розпорядку. Історія рідної школи.

Збереження традицій.

Ставлення до інших (товаришування, спільна гра, праця, навчання у групах, у класі.

Моральні норми.

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).

• Моделювання способів поведінки чуйного ставлення до старших та інших членів сім’ї.
• Моделювання способів вирішення конфліктних ситуацій (з опорою на літературні твори, ситуації реального життя)

називає об’єкти громадського простору своєї місцевості; [3 ГІО 2.1]

демонструє ставлення до приватної власності своєї та інших як до цінності;

[3 ГІО 2.2]

аргументує неприпустимість порушення приватного простору; [3 ГІО 2.3]

Приватний і громадський простір. Правила поведінки у громадських місцях.

бере участь в обговоренні правил поведінки у громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці та

ін., аргументує їх доцільність на прикладах [3 ГІО 2.3]

Практичні роботи

• Обговорення правил поведінки, прийнятих у класі, школі, місцевій громаді.
• Моделювання (інсценізація) поведінки у громадських місцях (з опорою на літературні твори, ситуації реального життя).

Людина у суспільстві

усвідомлює свою належність до українського суспільства; необхідність толерантних взаємин між людьми;

[3 ГІО 7.1]

має уявлення про державну символіку України; свою приналежність до України; [3 ГІО 8.3]

ділиться з іншими інформацією про права кожної дитини (право на навчання, медичну допомогу, відпочинок, захист від жорстокого поводження); [3 ГІО 6.2]

виявляє інтерес до пізнання минулого і сучасного України; участі у відзначенні пам’ятних подій, державних і народних світ; [3 ГІО 3.1], [3 ГІО 3.2] розпитує старших і збирає інформацію про свій край, про минуле, історії назв;

[3 ГІО 2.1]

володіє навичками поводження в урочистих ситуаціях, у пам’ятних місцях; [3 СЗО 3.3]

розуміє сутність правопорушень як порушень прав інших людей; [3 ГІО 6.2]

міркує на цю тему, наводить приклади; [3 ГІО 4.1]

обґрунтовує необхідність відповідати за свої вчинки; встановлює взаємозв’язки у соціальному житті (між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю); передбачає наслідки своїх вчинків; [3 СЗО 1.4]

розповідає про значення праці людей різних професій для країни; [3 ГІО 4.2], [3 ГІО 3.3] усвідомлює: себе громадянином України;

виявляє патріотичні почуття, шанобливе ставлення

до символів держави традицій і звичаїв твого краю [3 ГІО 8.3]

Людина – частина суспільства. Сім’я, дитячий колектив, друзі.

Залежність людей один від одного. Взаємодопомога.

Суспільство як єдність людських спільнот, їх різноманітність.

Стосунки людей у суспільстві. Україна – незалежна держава.

Символи держави: Герб, Прапор, Гімн, державна мова їх значення.

Права та обов’язки громадян.

Пам’ятні події, державні й народні свята, їх історія.

Праця людей різних професій. Знання й уміння необхідні для опанування цих професій.

Господарська діяльність людей твого краю. Славетні українці.

Правила поведінки у пам’ятних місцях, під час урочистих заходів.

Права людини.

Взаємозв’язки між вчинком і наслідком. Правопорушення як порушення прав інших. Сучасні народні ремесла твого краю.

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).

• Створення альбому, портфоліо або облаштування тематичної виставки «Ми – громадяни України» (зображення символів, листівки, світлини).
• Розв’язання прогностичних задач «Що буде, якщо … » (ситуації правопорушень)

Людина і світ

має уявлення про різноманітність народів у світі; наводить приклади звичаїв інших народів, світових досягнень; співробітництва країн;

виявляє інтерес і повагу до різних культур [3 ГІО 7.1]

Земля – спільний дім для всіх людей. Україна на карті світу.

Україна – європейська держава. Різноманітність народів у світі.

Співробітництво країн у питанні збереження природи, обміну культурою, товарами, безпечного життя, запобігання стихіям.

Винаходи людства.

Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру, спорт

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).

Дослідження «Що в моєму домі вироблено в інших країнах», складання мапи маршруту цих товарів (на плакаті тощо).

Проект «Славетні українці». Накопичення даних про відомих українців із різних сфер життя

(мистецтво, спорт, наука) та їх представлення у різних формах (тексти, світлини, розповіді та ін.