Поради психолога
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ
Сучасні дослідники встановили, що у школі дитина проводить 70% свого активного життя протягом 12 років, але доведено, що лише 20-40% негативних впливів на психічне здоров’я дитини має психологічний клімат родини, ставлення до дитини у сім’ї . Зрозуміло, що у кожній сім’ї існують свої традиції, принципи, норми та правила. Але, мабуть, немає сім’ї , в якій батьки не хотіли б бачити свою дитину доброю, щирою, доброзичливою, справедливою. Не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна було б, не змінюючи, «застосувати» до своєї дитини. Індивідуальне ставлення до дітей - це невід’ємне право кожного з батьків. Проте деякі рекомендації не будуть зайвими.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИХОВАННЯ
1. Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любите її завжди , за будь-яких обставин. Але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, встановіть чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.
2. Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини, у те, що вона може бути чиєюсь копією, зокрема вашою. Тому не варто вимагати від дитини повторення ваших досягнень, наслідування ваших здібностей і талантів.Дайте право своїй дитині прожити власне життя і досягти своїх результатів, своєї мети.
3. Приймайте дитину такою, якою вона є, зі всіма своїми видами та чеснотами. Підкреслюйте її сильні сторони, але її вчинки оцінюйте об’єктивно. Оцінюйте не саму дитину, а тільки її вчинок. Частіше хваліть дитину за її досягнення, порівнюйте їх з попередніми досягненнями.
4. Дайте вашій дитині більше самостійності, не забирайте у неї право на помилку, адже, виправляючи свої помилки, дитина вчиться. Краще порадьте їй, як вчинити правильно, і обов’язково аргументуйте свої думки, розкрийте дитині наслідки її майбутнього вчинку і потім надайте право вибору.
5. Ніколи не погрожуйте дитині, просто розкажіть їй, що ви змушені будете зробити в тому разі, якщо вона обере небажаний для неї і для оточення спосіб поведінки. Завжди дотримуйтесь цього рішення, якщо вже ви його прийняли. Каяття дитини прийміть з радістю, з полегшенням, але покарання не варто відміняти, адже вчинок вже зроблено, і покарання теж буде заслуженим. Покажіть і розкажіть дитині, як важко вам тепер це робити, і радійте разом з дитиною з того, що більше вам ніколи не доведеться її карати, бо вона зрозуміла свою неправоту.
6. Дотримуйтесь єдності вимог у сім’ї, інакше дитина навчиться пристосовуватись і обманювати.
7. Ніколи не з’ясовуйте стосунків у присутності дитини. Виникнення дитячих неврозів має тісний зв'язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей. Не маніпулюйте дитиною у власних інтересах, особливо коли вона бачить і чує.
8. Чітко встановіть права та обов’язки дитини у сім’ї ( відповідно до її віку та можливостей ), покажіть їй, що вона рівноправний член родини і також має право брати участь у сімейній раді.
9. Не соромтесь визнати перед дитиною свою помилку чи неправоту, попросити у неї вибачення. Покажіть їй, що ідеальних людей не існує і ви теж можете помилятися.
10. У спілкуванні уникайте наказових форм дієслів.
11. У конфліктній ситуації уникайте «ти – висловлювань», замінюючи їх «Я – висловлюваннями»:
Ти завжди кричиш на мене ! - Я дуже хочу, щоб на мене не кричали, бо я тоді погано розумію, чого від мене вимагають.
Ти знову розкидав іграшки! – Я так втомилась на роботі, невже мені доведеться ще й іграшки складати ?Здається, це твій обов’язок.
Ти не любиш мене ! - Я знаю, що ти мене любиш, просто зараз трохи сердишся на мене, давай вибачимо один одному і помиримося.
Ти знову погано їси ! – Невже я зовсім не вмію готувати ? Як шкода, що моя їжа несмачна...
12. Уникайте абстрактних висловів, що не описують конкретної ситуації:
- Скільки разів тобі казали !
- Ти знову …
- Коли ж ти навчишся ?
- Ти все робиш не так !
13. Ніколи не займайтесь цілеспрямованим словесним вихованням. Краще покажіть дитині гідний приклад. Адже дитина на підсвідомому рівні засвоює і копіює ваші правила поведінки та
моральні норми.
14. Демонструйте оптимізм. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини – цим ви укріпляєте віру дитини в себе, сприяєте її позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи її психічне здоров’я.
ЯК ЗБЕРЕГТИ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ШКОЛЯРА?
- Дитина, повернувшись зі школи, повинна деякий час полежати і відпочити, розслабившись.
- Після обіду дуже корисно зробити невелику прогулянку.
- Дитині не слід годинами сидіти за підручниками. Через кожні 35-40 хвилин робити 15-хвилинні перерви.
- Сон- найкращий засіб відновлення енергії. Діти віком 10-15 років повинні спати 8-9 годин на добу.
ПРАВИЛА ВИМОГЛИВОСТІ
- Вимогливість не повинна бути тиранією відносно дитини. Вимогливість має бути розумною та доброзичливою.
- Вимогливість не повинна поступатись забаганкам і не повинна потурати.
- Вимогливість повинна мати не тільки характер, але й душу. Щира вимогливість не кричить: вона стримана та посильна для дитини.
- Вимогливість не повинна бути безглуздою.
- Вимогливість має бути зрозумілою.
- Вимогливість може бути виражена в ігровій формі.
- Батьки повинні бути послідовно терплячими у висуванні вимог.
- Вимогливість не повинна супроводжуватися дріб’язковою опікою.
- Вимогливість до власних дітей припускає вимогливість до себе.
- Вимогливість не повинна чергуватися з потуранням.
ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ГАРМОНІЙНЕ НАВЧАННЯ ДИТИНИ?
- Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи.
- Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляйте з дитиною про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про її однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.
- Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми.
- Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці.
- Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.
- Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організовують для батьків.
- Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі.
- Установіть разом із дитиною час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок.
- Допоможіть дитині відчути інтерс до того, що викладають у школі.
- З’ясуйте,що саме цікавить вашу дитину, а потім установіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання,отримані у школі, у домашній діяльності.
- Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.